Проведено узагальнення судової практики розгляду заяв про скасування судових наказів у 2013 році

Узагальнення судової практики розгляду заяв про скасування судових наказів у 2013 році

Мною, помічником судді, на виконання плану роботи Волочиського районного суду Хмельницької області у І півріччі 2014 року, проведено узагальнення практики розгляду заяв про скасування судових наказів у 2013 році.

Вказане узагальнення проведено з метою вивчення практики застосування судом норм цивільного процесуального законодавства, що регулює наказне провадження, виявлення та аналіз складних і спірних питань, що виникають при його застосуванні.

У цивільному судочинстві передбачається, що суди розглядають справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Наказне провадження – це спрощений вид провадження у справах по вимогах, які мають очевидно достовірний характер. Його ще можна назвати непротокольним, оскільки хід провадження не фіксується у протоколах чи інших процесуальних документах (журналі судового засідання чи ін.).

Цей вид провадження не є свідченням відсутності спірних правовідносин між сторонами, однак в силу очевидності права вимоги заявника відсутній спір про наявність самого права. Справи наказного провадження визначені законом виходячи з вимог процесуальної економії. Тобто, у деяких справах вимоги, які пред’являються до суду, можуть бути розглянуті на відміну від загальної цивільної процесуальної форми.

Справи, які відносяться до наказного провадження, порядок їх розгляду, видачі та скасування судового наказу визначені ст.ст. 95-106 ЦПК.

Ч. 1 ст. 95 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Завданням наказного провадження є прискорення вирішення ряду вимог, пов'язаних зі стягненням з боржника грошових коштів або витребуванням майна. Задля цього закон зазначає, що судовий наказ є особливою формою судового рішення і, одночасно, має силу виконавчого документа, що підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до цього особливістю провадження є те, що сторонами у ньому виступають не позивач і відповідач, а стягувач (кредитор) та боржник, хоча в деяких статтях кодекс називає стягувача заявником (як, наприклад, в ч. 2 ст. 26 ЦПК), а боржника заінтересованою особою (ч. 2 ст. 26 ЦПК). Ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Спрощений порядок наказного провадження обумовлюється такою особливістю, як обмеженим колом вимог, відносно яких таке провадження допустиме. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 ЦПК України.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Судове рішення у вигляді судового наказу завершує процедуру наказного провадження, яке може бути порушене лише по документально підтвердженим і безспірним вимогам, передбаченим ст. 96 ЦПК України. Пленум Вищого спеціалізованого суду постанові від 23.12.2011 р. №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» надав судам роз’яснення з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами норм цивільного процесуального законодавства, що регулює наказне провадження.

За даними судової статистики у 2013 році всього в провадженні Волочиського районного суду м. Кременчука перебувало 4 заяви про скасування судових наказів. В порівнянні з минулим періодом у 2011 році до Волочиського районного суду м. Кременчука надійшло 8 аналогічних заяв. Порівняльний аналіз статистичних даних щодо розгляду заяв про скасування судового наказу за 2012 рік та 2013 роки свідчить про те, що кількість звернень з заявами зменшилась вдвічі.

Усі 4 заяви розглянуто судом протягом звітного періоду та задоволено вимоги заявників. Апеляційні скарги не надходили.

Заява про скасування судового наказу за формою і змістом має відповідає вимогам статті 105 ЦПК України та має бути подана протягом десяти днів із дня отримання надісланих боржникові документів, визначених статтею 104 ЦПК України. Така заява може бути подана як боржником чи його представником, так і органами та особами, яким у випадках, встановлених законом, надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, із зазначенням підстав для такого звернення до суду в інтересах боржника. Заява про скасування судового наказу не може бути подана стягувачем. Скасування судового наказу з ініціативи суду також не допускається. У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про оспорення наказу, а й про обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог. Самі докази можуть бути подані суду при розгляді заяви про скасування судового наказу. До неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу застосовуються норми статті 121 ЦПК України - залишення її без руху з відповідними наслідками.

Приклад:    Заявник подав заяву про скасування судового наказу від 25.03.2013 р. в зв'язку з тим, що не є власником житлового будинку і відповідно абонентом Волочиського РЕМ. Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення заяви в зв'язку з тим, що із наданих сторонами документів вбачається спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Приклад:   9 січня 2013 року видано судовий наказ про стягнення на користь Волочиського комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора боргу за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. 17 квітня 2013 року заявник. звернулася до суду з заявою про скасування вказаного судового наказу. В обгрунтування поданої заяви зазначила, що 14.10.2003 року після реєстрації шлюбу вона змінила прізвище. З судовим наказом не погоджується, оскільки вважає, що у неї відсутня заборгованість перед стягувачем за надані послуги за вказаний період. Крім того, посилається на те, що між нею та КП ЖЕК не було укладено письмового договору, а також на те, що стягувач не врахував строк позовної давності при нарахуванні заборгованості. Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали поданої заяви, суд прийшов до висновку про необхідність скасування судового наказу, оскільки надані боржником докази впливають на правову оцінку відносин між сторонами, свідчать про наявність спору та необхідність дослідити обставини справи.

Приклад:     22.08.2013 року боржник звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу від 09.08.2013 року про стягнення з нього на користь Волочиського КП ЖЕК заборгованності по витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території станом на 01.07.2013 року, мотивуючи тим, що між ним і стягувачем не укладався договір про надання житлово-комунальних послуг, не дивлячись на його скарги та заяви до стягувача, не було жодної реакції, послуги не надаються, тому просить скасувати судовий наказ.  У судове засідання боржник та представник стягувача не з'явилися, повідомлялися у встановленому порядку, від представника стягувача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, що не перешкоджає згідно положень ч.6 ст.105-1 ЦПК України розгляду заяви. Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судовий наказ від 09.08.2013 року боржник отримав 16.08.2013 року (а.с.8-10), із заявою до суду він звернувся 22.08.2013 року (а.с.11), тобто у встановлений 10-денний строк з дня його отримання, тому судовий наказ не набрав чинності, в зв'язку з чим не потребує вирішення питання про поновлення строку подачі заяви про скасування судового наказу. Обставини, на які посилається заявник, є поважними, оскільки із наявного в справі розрахунку заборгованністі не зрозуміло за який період виникла заборгованність станом на кінець 2010 року, стягувачем не надано належний розрахунок нарахування та за які надані послуги, наявність договору про надання послуг не підтверджується, суду не було надано документів, якими доведено належним чином надання повноцінних послуг по обслуговуванню будинку і прибудинкової території, про перебування будинку на обслуговуванні, тому судовий наказ, який не набрав законної сили, необхідно скасувати, роз'яснивши, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Заява про скасування судового наказу, подана після закінчення встановленого законом строку, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви. Така заява розглядається судом у судовому засіданні в порядку, визначеному статтею 73 ЦПК України.

Заява про скасування судового наказу розглядається у відкритому судовому засіданні протягом десяти днів із дня постановлення ухвали про її прийняття з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви, проте їх неявка у разі належного повідомлення не перешкоджає розгляду такої заяви.

Розгляд заяви про скасування судового наказу здійснюється за процедурою, визначеною частиною сьомою статті 105-1 ЦПК України. Проте основні положення ЦПК України, притаманні наказному провадженню, мають застосовуватись. Зокрема, це право заявлення відводу, клопотання тощо. Крім того, оскільки при поданні заяви про скасування судового наказу боржник згідно із законом може лише посилатися на докази, якими обґрунтовував свої заперечення проти заявлених вимог, то такі докази можуть подаватись ним при розгляді цієї заяви.

Разом із тим, враховуючи суть наказного (спрощеного) провадження, при розгляді заяви про скасування судового наказу не передбачено вирішення процесуальних питань про забезпечення доказів, призначення експертизи, зупинення провадження, закриття провадження у справі тощо.

Повноваження суду за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу вичерпно визначені частиною восьмою статті 105-1 ЦПК України. При цьому, як у разі залишення такої заяви без задоволення, так і в разі скасування судового наказу, суд постановляє ухвалу, у випадку скасування судового наказу роз'яснює, що стягувач має право на розгляд заявлених вимог у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Таким чином, проведеним узагальненням встановлено, що при розгляді заяв про скасування судового наказу суд неухильно дотримувався правил статей 95-106 ЦПК України, оскільки правильне застосування судами цих норм має важливе значення у виконанні завдань цивільного судочинства.

Помічник судді                                                                                    Байда А.Л.