Узагальнення практики розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування за 12 місяців 2015 року

УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики Волочиського районного суду Хмельницької області щодо розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування за 12 місяців 2015 року

На виконання завдання апеляційного суду Хмельницької області проведено узагальнення судової практики розгляду Волочиським районним судом Хмельницької області скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування за 12 місяців 2015 року.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора на стадії досудового розслідування є важливою гарантією захисту прав учасників кримінального процесу і однією із засад кримінального провадження. Даному питанню присвячено главу 26 КПК України.

Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Статтею 303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на оскарження. Частина 1 даної статті наводить вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення на досудовому розслідуванні: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Враховуючи вимоги, зазначені в завданні апеляційного суду, дане узагальнення викладається згідно наступних пунктів.

1. Розгляд скарг на окремі рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування (далі- скарга), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Однією з найбільш важливих та актуальних функцій слідчого судді є розгляд скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання відповідної заяви чи повідомлення.

Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Протягом 2015 року слідчими суддями Волочиського районного суду було розглянуто 8 скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

З даної категорії скарг: - 4 скарги задоволено,

- в задоволенні 1 скарги відмовлено,

- по 1 скарзі провадження закрито згідно вимог ч. 2 ст. 305 КПК України,

- 2 скарги повернуто на підставі п.2 ч. 2, п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.

Підставою для задоволення скарг було недотримання слідчим вимог ст. 214 КПК України.

Так, ухвалою слідчого судді задоволено скаргу Ф. та зобов'язано Волочиський РВ УМВСУ в Хмельницькій області заресєтрувати заяву останньої від 23.04.2015 р. про злочин в ЄРДР і розпочати досудове розслідування. Під час розгляду скарги було встановлено, що Ф. 23.04.2015 р. подала заяву про злочин, однак, в порушення ст. 214 КПК України, такі відомості слідчим не були внесені до ЄРДР, обмежившись повідомленням Ф. про проведення перевірки її заяви, за результатами якої встановлено відсутність в діях службових осіб, щодо яких вона подала скаргу, ознак кримінального правопорушення.

Також у кримінальних провадженнях були задоволені скарги на бездіяльність слідчого та зобов'язання зареєструвати заяву та внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення у відповідності до вимог ст.214 КПК України. В обох провадженнях слідчим суддею було встановлено, що заявники, звернувшись до органу досудового розслідування, виклали обставини, які, на їхню думку, свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Однак дані заяви не були внесені до ЄРДР, натомість дільничним інспектором міліції заяви розглянуто в порядку Закону України “Про звернення громадян” та складено висновок про відсутність ознак кримінального правопорушення. Задовольняючи дані скарги, слідчим суддею враховано, що чиним КПК України не передбачено оцінювання дій особи, надання правової кваліфікації її діям та здійснення інших заходів до внесення відомостей до ЄРДР.

Під час розгляду скарги у провадженні слідчим суддею було встановлено, що споживчим товариством було подано заяву про готування до вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин суд дійшов до висновку, що слідчий правомірно не вносив відомості за цією заявою до ЄРДР та провів перевірку відповідно до Закону України “Про звернення громадян”. Дані обставини стали підставою для постановлення ухвали про відмову в задоволенні скарги споживчого товариства на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви.

2) Розгляд скарг на рішення про закриття кримінального провадження

На розгляд Волочиського районного суду в 2015 році надійшло 12 скарг відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Наслідки розгляду даних скарг:

- 4 скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження задоволено та, відповідно, постановлено ухвали про скасування незаконних рішень слідчого,

- в задоволенні 1-єї скарги відмовлено,

- провадження у 5-ти скаргах закрито згідно вимог ч. 2 ст. 305 КПК України,

- 2 скарги залишено без розгляду за заявою скаржника.

Так, ухвалою слідчого судді від 19.08.2015 року було задоволено скаргу ТОВ та скасовано постанову заступника начальника СВ Волочиського РВ УМВС від 25.07.2015 року про закриття кримінального провадження від 03.07.2015 року.

Під час розгляду даної скарги слідчим суддею було встановлено, що 25.07.2015 року заступник начальника СВ Волочиського РВ УМВС, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР від 03.07.2015 року за заявою ТОВ по факту вчинення самоправних дій відносно їхнього майна громадянином Г., закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч.1 ст.284 КПК України в зв'язку з відсутністю в діях Г. складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України. Однак, в судовому засіданні встановлено, що дана постанова була винесена передчасно, оскільки під час досудового розслідування не було виконано доручення слідчого від 03.07.2015 року про проведення слідчих дій щодо огляду місяця події — території, на якій зберігається майно ТОВ. В результаті цього були б спростовані або підтверджені пояснення Г., що майно підприємства перебуває у його складі, воно не знищене і не пошкоджене. Крім того, не було виконано доручення слідчого від 03.07.2015 року про проведення слідчих дій щодо встановлення та допиту як потерпілого представника ТОВ

Ухвалою слідчого судді від 20.08.2015 року задоволено скаргу споживчого товариства та скасовано постанову заступника начальника СВ Волочиського РВ УМВС від 06.08.2015 року про закриття кримінального провадження від 04.08.2015 року. Підставою для скасування постанови стало наступне: - під час досудового розслідування не було виконано пункти 2-9 доручення слідчого від 04.08.2015 року про проведення слідчих (розшукових) дій; - неналежним чином оформлені фототаблиці до протоколу огляду місця події від 04.08.2015 року прилеглої території до автостанції; - було порушено право потерпілого СТ на участь у проведенні всіх слідчих дій, в тому числі і допиті свідків, а процесуальне рішення про відмову в задоволенні такого клопотання слідчим не приймалося; - постанова слідчого викладена без врахування підстав закриття, передбачених в пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Також задоволено скаргу Ш. на постанову слідчого СВ Волочиського РВ УМВС від 26.12.2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 18.05.2014 року по факту смерті Ш., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 120 КК України. 13.01.2015 року Ш., який визнаний потерпілим у даному провадженні, звернувся до суду із скаргою, вважаючи постанову незаконною та не обгрунтованою.

Під час розгляду даної скарги слідчим суддею було встановлено, що постанова підлягає скасуванню, оскільки не було виконано постанову самого ж слідчого від 07.06.2014 року щодо здійснення запиту до військової частини, де проходив службу М., для отримання всебічної та психологічної характеристики, з зазначенням, якими навиками видами рукопашного бою він оволодів під час проходження служби. Також не було виконано постанову слідчого судді від 27.11.2014 року про проведення повторного допиту свідків в присутності потерпілого Ш.

У провадженні було задоволено скаргу М. на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. З матеріалів скарги вбачається, що 19.06.2015 р. до ЄРДР внесено відомості за ч. 1 ст. 125 КК України за заявою М. Постановою слідчого СВ Волочиського РВ УМВСУ від 29.08.2015 р. дане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України через відсутність складу кримінального правопорушення. Підставою для скасування постанови слідчого стало те, що в ході досудового розгляду слідчим не повно досліджено всі обставин справи, а саме не були усунені протиріччя в показаннях свідків та не надано належної правової оцінки встановленим обставинам.

Ухвалою слідчого судді від 03.08.2015 року в задоволенні скарги П. на постанову слідчого про закриття кримінального провадження було відмовлено. З матеріалів скарги вбачається, що 11.04.2014 р. до ЄРДР внесено відомості за ч. 3 ст. 190 КК України про вчинення 03.10.2012 р. М. шахрайських дій щодо П. по заволодінню його коштами в сумі 6000 доларів США при продажу нерухомості. Дане кримінальне провадження неодноразово закривалося постановами слідчого, однак ці постанови скасовувалися прокурором та ухвалами слідчих суддів. Постановою слідчого СВ Волочиського РВ УМВСУ від 25.06.2015 р. кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України через відсутність складу кримінального правопорушення. Вислухавши учасників, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що при винесенні постанови слідчим 25.06.2015 р. про закриття кримінального провадження було враховано і виконано всі вказівки суду, прокурора. В ході досудового слідства не здобуто доказів заволодіння М. коштами П. шляхом обману чи зловживання довірою, про відсутність в її діях прямого умислу і корисливого мотиву свідчить визнання нею позову в цивільній справі та наявність у неї свідоцтва про право на спадщину на частину спірного майна. Отже, досудове слідство проведено повно та неупереджено. А тому, в задоволенні скарги П. відмовлено.

3) Підстави задоволення та відмови у задоволенні скарги на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

У 2015 році на розгляд Волочиського районного суду найбільшу кількість скарг (42 скарги) було подано на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих дій.

З даної кількості справ: - 5 скарг задоволено,

- в задоволенні 24 скарг відмовлено,

- 13 скарг повернуто скаржникові на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.

Підставами задоволення скарг на рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих дій було недостатнє обгрунтування слідчим свого рішення.

Зокрема, у кримінальних провадженнях за скаргами споживчого товариства на постанови слідчого про відмову в задоволенні клопотань про допит свідків в присутності представника СТ, підставою для задоволення скарг стало те, що постанови слідчого не достатньо обгрунтовані з приводу відсутності потреби в допиті заявлених потерпілим свідків, а також встановлено порушенння права потерпілого СТ на участь у проведенні всіх слідчих дій, в тому числі і допиті свідків, на що також раніше вказувалося в ухвалах слідчого судді від 20.08.2015 року.

У кримінальних провадженнях за скаргами споживчого товариства на постанови слідчого у кримінальному провадженні про відмову в задоволенні клопотань було встановлено, що в оскаржуваних постановах не достатньо обгрунтовано висновок слідчого щодо відсутності необхідності в призначенні товарознавчої експертизи пошкодженого майна, не врахувано при цьому право потерпілого на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, необгрунтовано висновок щодо відсутності необхідності долучення до матеріалів провадження належним чином завірених копій письмових доказів.

У зазначеному вище кримінальному провадженні споживчим товариством також було подано до суду ряд скарг ( 23 скарги ) на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні, що виразилася у неприйнятті процесуального рішення, в задоволенні яких було відмовлено у зв'язку з їх безпідставністю.

Так, ухвалою слідчого судді від 07.10.2015 року відмовлено у задоволенні скарги представника споживчого товариства на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні, що виразилася у неприйнятті процесуального рішення. В обгрунтовання скарги СТ зазначило, що ним було подано клопотання до прокурора, який здійснює процесуальне керівництво за кримінальним провадженням, про допит в присутності їхнього представника свідків, однак процесуальний прокурор не прийняв процесуальне рішення відносно цього клопотання в 3-денний строк у формі постанови та не повідомив про результати розгляду, тому просив визнати бездіяльність прокурора незаконною та зобов'язати прийняти процесуальне рішення відносно поданого клопотання. Під час судового розгляду даної скарги було встановлено, що прокурор, отримавши клопотання про допит свідка, у встановлений законом строк направив його до органу, який здійснює досудове розслідування по даному кримінальному провадженні для прийняття рішення, слідчий якого вправі провести зазначені в клопотанні дії, про що повідомив ініціатора клопотання. В подальшому слідчий виніс постанову про відмову в задоволенні цього клопотання. Тобто, було встановлено, що скарга не обгрунтована, тому не підлягає до задоволення.

4) Дотримання процесуальних вимог щодо строків оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Відповідно до ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.

Зазначена норма визначає особливий порядок обчислення строку оскарження рішення слідчого чи прокурора, яке оформлюється постановою. В такому випадку строк обчислюється з моменту отримання особою копії оскаржуваної постанови. Разом із цим слід враховувати загальні вимоги щодо додержання процесуальних строків, встановлені у ст. 116 КПК, згідно з якою строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Узагальненням встановлено, що особи, які в 2015 році подавали до Волочиського районного суду скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, в основному дотримувалися визначених законом строків оскарження або ж допускали пропуск таких з поважних причин.

У зв'язку з поданням скарги після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, ухвалою слідчого судді було повернуто скаргу лише по одному провадженню. Як вбачається з матеріалів провадження, державний виконавець відділу ДВС районного управління юстиції Хмельницької області з порушенням встановленого ст. 304 КПК України строку звернувся до Волочиського районного суду із скаргою на бездіяльність Волочиського РВ УМВС України в Хмельницькій області, що полягає у невнесенні до ЄРДР його подання від 02.12.2014 року щодо притягнення В. до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України. Оскільки скаржником не було вказано причини порушення строку оскарження і слідчим суддею не було знайдено підстав підстав для поновлення строку подачі скарги, ухвалою слідчого судді від 21.01.2015 року дана скарга на підставі п. 3 ч. 3 ст. 304 КПК України, була повернута особі, яка її подала.

5) Повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, відмови у відкритті провадження за такими скаргами.

Відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо: скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.

Згідно ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Слідчими суддями Волочиського районного суду в 2015 році було постановлено 15 ухвал про повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

В більшості випадків, а саме 13 скарг були повернені на підставі п.1 ч. 2 ст. 304 КПК України, оскільки скаргу подала особа, яка не має права на подання такої. Усі 13 скарг були подані в одному і тому ж кримінальному провадженні Х. як представником за довіреністю потерпілого СТ. Дані ухвали слідчих суддів про повернення даних скарг були залишені без змін апеляційною інстанцією.

Так, наприклад, у провадженні ухвалою слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2015 року повернуто скаргу на бездіяльність прокурора в кримінальному провадженні щодо неприйняття процесуального рішення за клопотанням потерпілої сторони. Повертаючи скаргу особі, яка її подала, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що Х. звернувся із скаргою в якості представника за довіреністю потерпілого СТ, статус якого не визначений та нічим не підтверджений, оскільки доказів, що підтверджують повноваження останнього як представника потерпілого, до скарги додано не було. Наведене позбавляло слідчого суддю можливості встановити право Х. представляти інтереси потерпілої сторони у суді та слугувало, на думку слідчого судді, безумовною підставою в порядку ст. 304 КПК України для повернення поданої скарги. Крім того, слідчим суддею роз'яснено скаржнику, що повернення скарги не позбавляє права останнього повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, споживче товариство в особі його керівника подало апеляційну скаргу.

За результатами розгляду даної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що слідчий суддя Волочиського районного суду у повному обсязі дотримався зазначених вище вимог кримінального процесуального закону та вжив належних заходів щодо встановлення предмету оскарження та вказав на порушення, допущені скаржником при подачі скарги, обгрунтовано повернувши дану скаргу особі, що її подала.

Залишаючи без змін ухвалу слідчого судді про повернення скарги, апеляційний суд прийняв до уваги те, що 16 вересня 2015 року до Волочиського районного суду Хмельницької області надійшла скарга юридичної особи СТ про визнання неправомірною бездіяльності прокурора, який здійснює нагляд за розслідуванням у кримінальному провадженні, щодо неприйняття процесуального рішення за клопотанням потерпілої сторони, а саме про надання вказівки слідчому, який розслідує вищенаведене кримінальне провадження, вилучити відеозаписи з камер відеоспостереження банків та ТОВ з 3.00 до 5.00 години 04 серпня 2015 року. Дана скарга, подана без будь-яких додатків та підписана представником потерпілого за довіреністю Х.

Обгрунтовуючи свою позицію, апеляційна інстанція посилалась на практику Європейського суду з прав людини, а саме на положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначивши, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

При цьому апеляційний суд прийняв до уваги норми ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій наведено вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні, перелік посадових осіб, чиї рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 вказаної статті, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, можуть бути оскаржені серед іншого потерпілим, його представником чи законним представником.

Частиною 3 ст. 58 КПК України визначено перелік документів, які підтверджують повноваження представника потерпілого, де у пунктах 2,3 визначено, що в разі, якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа, то їх повноваження підтверджуються копією установчих документів юридичної особи. Вимоги до установчих документів юридичної особи встановлені статями 87-88 ЦК України. Якщо представником потерпілого - юридичної особи є її працівник, то його повноваження підтверджуються довіреністю. Порядок видачі довіреності та її реквізити містяться в статті 246 ЦК України.

Оскільки частиною першою ст. 303 КПК України окремими пунктами визначено предмети оскарження і залежно від цього - їх суб'єкти, статус і повноваження яких містяться у відповідних нормах КПК, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що повноваження особи, яка подала скаргу як представник потерпілого - юридичної особи СТ, належно не підтверджені, а відтак відсутні підстави уважати, що скарга подана особою, яка має право на її подання.

Враховуючи, що повноваження особи, яка підписала скаргу, як представник потерпілого за довіреністю, належно не підтверджені згідно п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 58 КПК України, то колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано прийнято рішення про повернення скарги особі, яка її подала.

Проаналізувавши норми ст.ст. 303, 304, 306 КПК України, апеляційний суд також вказав, що слідчий суддя може відкрити провадження за скаргою та призначити справу до судового розгляду лише тоді, коли встановить, що подана скарга відповідає вимогам закону, тобто скарга підлягає розгляду в цьому суді (подана з додержанням правил підсудності), подана в межах визначеного законом строку, подана належним суб'єктом оскарження (підписана уповноваженим представником). Недотримання вказаних умов скаржником є безумовною підставою для повернення скарги особі, яка її подала, у відповідності до положень ст. 304 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя зобов'язаний перевіряти повноваження представника юридичної особи саме на стадії прийняття скарги, оскільки, прийнявши скаргу до свого провадження та призначивши судовий розгляд по ній, слідчий суддя визнає таку скаргу належною, тобто, поданою відповідним суб'єктом, в межах строку та щодо належного предмета оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 КПК України представником юридичної особи - потерпілої у кримінальному провадженні за довіреністю може бути виключно її працівник. В той же час, із відповіді СТ на запит апеляційного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2015 року вбачається, що Х. був прийнятим на роботу СТ з 06 жовтня 2015 року, тоді як скарга Х. в інтересах СТ на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні подана 14 вересня 2015 року.

Таким чином, на момент звернення зі скаргою до слідчого судді Х. не мав повноважень представника юридичної особи СТ, так як не являвся працівником даного підприємства та був позбавлений законних підстав на подачу скарги.

Судова практика Волочиського районного суду по розгляду кримінальних проваджень щодо відмови у відкритті провадження за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування за період 2015 року відсутня, оскільки такі відмови не приймалися.

6) Порядок розгляду скарг, дотримання встановлених строків їх розгляду, вирішення проблеми неявки особи, яка подала скаргу для її розгляду.

Проведенним узагальненням встановлено, що у 2015 році скарги передавалися на розгляд слідчим суддям Волочиського районного суду відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування слідчі судді дотримувалися вимог щодо порядку розгляду таких скарг, що передбачені статтями 318-380 КПК України з урахуванням положень глави 26 цього ж Кодексу.

Статтею 306 КПК України визначено порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора під час досудового розслідування.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування розглядаються не пізніше 72 годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Впродовж періоду, що аналізується, слідчі судді Волочиського районного суду у більшості випадків дотримувалися строків розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, визначених у ст. 306 КПК України.

Із 63 скарг, розглянутих слідчими суддями у 2015 році, 10 скарг розглянуто із незначним порушенням встановлених ст. 306 КПК України строків.

Основними причинами порушення строків розгляду таких скарг було зловживання з боку особи, яка подала скаргу, правом заявлення відводу слідчому судді, відкладення розгяду скаги за клопотанням заявника (скаржника) та через неявку особи, яка подала скаргу, в судове засідання, незважаючи на належне її повідомлення у спосіб, передбачений ст. 135 КПК України.

Під час розгляду слідчими суддями Волочиського районного суду ряду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, що були подані споживчим товариством “Домашній хліб”, представник останнього не з'являвся до суду, у зв'язку з чим скарги були розглянуті у його відсутності.

Так, наприклад, у провадженні за скаргою споживчого товариства на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні, що виразилася у неприйнятті процесуального рішення, належним чином повідомлений представник СТ в судове засідання не з'явився, про причини неявки чи відкладення розгляду справи суд не повідомив.

Слідчий суддя, приймаючи рішення про розгляд скарги у відсутності належним чином повідомленого скаржника, прийняв до уваги те, що визначений КПК України строк розгляду скарги закінчився 02.10.2015 року, однак скаргу не було розглянуто через заявлений представником потерпілого відвід судді, який було вирішено іншим суддею 05.10.2015 року та призначено справу в судове засідання на 07.10.2015 року. З'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти розгляду скарги у відсутності скаржника, слідчий суддя прийшов до висновку, що за таких обставин можливо з'ясувати всі обставини під час розгляду справи у відсутності належним чином повідомленого скаржника.

При цьому слідчий суддя керувався нормами ст. 306 КПК України, та норми ст. 325 КПК України, згідно якої, у разі неявки у судове засідання потерпілого, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Слідчий суддя також прийняв до уваги те, що на застосування положень ст. 325 КПК України в разі неявки потерпілого на розгляд скарги також вказує Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 11 свого листа від 09.11.2012 року №1640/0/4-12 “Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування”.

7) процесуальне рішення, яке приймається за результатами розгляду скарги.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора постановляється ухвала.

У КПК визначено вичерпний перелік рішень, які може бути прийнято за результатами розгляду скарги: 1) про скасування рішення слідчого чи прокурора у випадку визнання його незаконним; 2) про зобов'язання припинити дію у випадку визнання її незаконною; 3) про зобов'язання вчинити певну дію у випадку визнання бездіяльності незаконною; 4) відмову у задоволенні скарги.

Ухвала за результатами розгляду скарги постановляється у нарадчій кімнаті та викладається окремим процесуальним документом із дотриманням вимог ст. 372 КПК.

Зазначеним узагальненням встановлено, що резолютивні частини ухвал слідчих суддів викладалися відповідно до вимог зазначеного вище кримінального процесуального законодавства.

Приклади формулювання резолютивної частини ухвал слідчих суддів Волочиського районного суду, зокрема 16 ухвал слідчих суддів, долучені до даного узагальнення в якості додатків.

8) проблемні питання, які виникають в ході розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування та шляхи їх вирішення

Під час розгляду Волочиським районним судом за вказаний вище період кримінальних проваджень щодо розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування проблемні питання стосовно застосування положень статтей КПК України, не виникали.

Суддя Волочиського районного суду

Хмельницької області                                                           Ніколова С.В.