Проведено узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення серед неповнолітніх у 2016 році

 Узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення серед неповнолітніх у 2016 році

17.10.2016                                                  м.Волочиськ

          Показники злочинності неповнолітніх, як і злочинності загалом, значною мірою залежать від соціально-економічного стану у країні. Значне загострення соціально-економічної ситуації потягло за собою поширення злочинності взагалі, у тому числі неповнолітніх. У цих складних умовах держава вживає певних заходів для пом’якшення становища із злочинністю неповнолітніх загальносоціальними засобами. Прийнято низку законів, які захищають інтереси неповнолітніх і молоді. Зокрема, це закони України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 17 листопада 1992 р., “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 5 лютого 1993 р., “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 24 січня 1995 р. , “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21 червня 2001 р., “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р., “Про попередження насильства в сім’ї” від 15 листопаду 2001 р. тощо. Україна 27 лютого 1991 р. ратифікувала Конвенцію ООН 1989 р. “Про права дитини”.

Заходи соціального становлення й розвитку молоді фінансуються з коштів державного та місцевих бюджетів, інших незаборонених законодавством джерел. Створено соціальні служби для молоді, що подають молодим людям інформаційну, правову, психолого-педагогічну, медичну та інші форми соціальної допомоги, реалізують різноманітні заходи з метою запобігання негативним явищам у молодіжному середовищі (правопорушенням, алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, проституції тощо). Законодавчо зафіксовані права молоді у сфері працевлаштування (квотування робочих місць на виробництві), форми підтримки підприємницької ініціативи молоді, допомога молоді у сфері житла, освіти, культурного і фізичного розвитку, охорони здоров’я.

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх виконує роботу, пов’язану із запобіганням правопорушень неповнолітніх, і виявляє причини й умови, що сприяють вчиненню ними злочинів, вживає заходів щодо їх усунення, бере участь у правовому вихованні неповнолітніх; веде профілактичний облік неповнолітніх: звільнених з місць позбавлення волі, засуджених, але стосовно яких виконання вироку про позбавлення волі відстрочено, а також засуджених умовно або до виправних робіт, обвинувачуваних у вчиненні злочину і не взятих під варту під час попереднього слідства; які вчинили злочин, але звільнені від кримінальної відповідальності у зв’язку із застосуванням заходів громадського впливу, акта про амністію; до яких застосовано примусові заходи виховного характеру, а також тих, які вчинили суспільно небезпечні дії до досягнення віку, з якого настає кримінальна відповідальність, звільнених із спеціальних навчально-виховних закладів, та яким встановлено діагноз “наркоманія".

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх виявляє також дорослих, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, проституцію, пияцтво і жебрацтво; надсилає до відповідних служб у справах неповнолітніх відомості про неповнолітніх, які повернулися зі шкіл і професійних училищ соціальної реабілітації, вчинили правопорушення, за яке застосовано заходи громадського впливу або адміністративні стягнення, вживають спиртні напої або допускають немедичне вживання наркотичних і одурманюючих засобів, у віці до 16 років систематично самовільно залишають сім’ю або спеціальні навчально-виховні заклади, для взяття їх на облік і проведення з ними профілактичної роботи, а також інформує відповідні служби про необхідність застосування до них заходів впливу або захисту; подає допомогу органам освіти і охорони здоров’я в підготовці відповідних документів щодо оформлення особових справ неповнолітніх, які направляються до шкіл і професійних училищ соціальної реабілітації.

Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) не надає визначення терміна „ неповнолітній ”, хоча він широко вживається в ньому. Теж саме стосується і Кримінального кодексу України в якому особливостям кримінальної відповідальності неповнолітніх присвячено окремий розділ . Визначення цього терміну дає Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, в якому: „неповнолітні - громадяни віком до 18 років”. Однак слід зазначити, що неповнолітні за КУпАП – це особи віком від 16 до 18 років; в Кримінальному кодексі – віком від 14 до 18 років.

Неповнолітні є спеціальними суб’єктами адміністративної відповідальності, до яких, як правило, застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП . Зокрема це: 1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) застереження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

В окремих випадках неповнолітні віком від 16 до 18 років можуть нести адміністративну відповідальність на загальних підставах (в разі вчинення дрібного розкрадання, порушення правил дорожнього руху, дрібного хуліганства, стрільби з вогнепальної зброї в населених пунктах, злісної непокори законній вимозі або розпорядженню працівника міліції і порушення правил поводження з вогнепальною зброєю та боєприпасами). Однак і в цих випадках не виключається застосування заходів, передбачених ст.24-1, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи порушника до нього доцільніше застосувати саме ці заходи. Винятком із цього правила є вчинення неповнолітньою особою злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (ст.185 КпАП).

Існують деякі особливості накладення адміністративних стягнень на неповнолітніх, коли вони несуть відповідальність на загальних підставах. Так, до них не застосовується адміністративний арешт про що зазначено у ст.32 КпАП. Крім того, вчинення адміністративного правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом’якшує відповідальність.

Волочиським районним судом розглянуто 4 справ про адмінправопорушення відносно неповнолітніх у 2016 році, а саме: 

1. 17.04.2016 р. близько 03 год. Г.  перебуваючи в у “Туман” в м.Волочиську нецензурно облаяв власницю, порушивши громадський порядок і спокій громадян. Г. провину визнав. Його провина у вчиненому підтверджується підтверджується матеріалами справи.

Призначаючи покарання неповнолітньому суд взяв  до уваги його особу, обставини справи і прихойшов до висновку про призначення йому покарання у виді попередження згідно ст. 173 КУпАП відповідно до ст. 24-1 КУпАП.

2.          08.01.2016 року близько 20.00 години біля залізничного вокзалу М.  розпивав напій “Рево” з вмістом алкоголю 8,5%, тобто у забороненому законом місці, чим відповідно порушив вимоги ч.1 ст. 178 КУпАП.       М. свою вину визнав, каявся, пояснив, що такого більше не повториться.

Крім визнання М. своєї вини, його вина у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП, також повністю підтверджувалася протоколом про адміністративне правопорушення, особистими поясненнями в ньому.

Вислухавши М.,  дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що він дійсно вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 178 КУпАП, однак враховуючи особу порушника, який на момент його вчинення і на момент розгляду справи є неповнолітнім, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, по місцю навчання  характеризується негативно, у вчиненому кається, тому з врахуванням вимог ст.ст.13, 24-1 КУпАП до нього було застосовано захід впливу у виді попередження. Аналогічні висновки і стягнення судом було зроблено по інших 2 справах щодо розпивання неповнолітніми спиртних напоїв у громадських місцях.

Підсумовуючи виклалдене, слід зазначити, що судом в усіх випадках розгляду вищевказаних справ було застосовано  ст.24-1 КУпАП  та попереджено неповнолітніх правопорушників.

Помічник судді                                                               Ящишин В.Т.