Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Судовий збір у 2017 році
Законом України “Про судовий збір” (№ 3674-VI від 08.07.2011 р.) передбачається, що за подання позову та скарги стягується судовий збір.
З 1 січня 2017 року у законодавстві про сплату судового збору відбулися зміни. А саме, при його розрахунку тепер враховується не розмір мінімальної заробітної плати, а розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Це зроблено у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати більш ніж вдвічі. Адже це призвело б також до більш ніж двократного здорожчення судових платежів.
Тож, з кожним роком сума судового збору буде зростати із ростом прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017рік" (№ 1801-VIII від 21 грудня 2016 року) розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб (РПМПО) з 1 січня 2017 року становить 1600 грн..
Варто також мати на увазі, що ставки судового збору різняться за категоріями платників (фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи) та підвищуються при зверненні до кожної вищої судової інстанції.
Так, за подання цивільного чи адміністративного позову майнового характеру, фізичним особам та підприємцям доведеться сплатити щонайменше 1% ціни позову, але не менше 0,4 РПМПО (640 грн.), а юридичним особам - 1,5% ціни позову, але не менше 1 РПМПО (1600 грн.). Максимальна ж сума судового збору у таких справах буде складати 5 РПМПО (8000 грн.). Для юридичних осіб такого обмеження немає.
За подання позову немайнового характеру сплачується 640 грн. – фізичними особами та 1600 грн. – підприємцями та юридичними особами.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, платити доведеться двічі, адже в такому разі судовий збір сплачується за ставками, встановленими як для позовів майнового так і немайнового характеру.
У разі, коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну таку вимогу.
За подання заяви у справах про стягнення боргів за комунальні послуги, які, як правило, розглядають у порядку наказного провадження юридичним особам та підприємцям доведеться сплатити 0,5 РПМПО –800 грн., а фізичним – 0,2 РПМПО –320 грн..
За подання позовів про захист честі та гідності, ділової репутації доведеться викласти 0,4 РПМПО (640 грн.). За позови про відшкодування моральної шкоди доведеться сплатити 1,5% ціни позову, але не менше 1 РПМПО (1600 грн.).
Сплачувати судовий збір потрібно і у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Окрім штрафу, правопорушнику доведеться додатково поповнити державну казну на 0,2 РПМПО (320 грн.).
А от подання апеляційної скарги обійдеться заявнику у 110% тієї суми, яка сплачена при зверненні до суду першої інстанції. Касаційна ж скарга «коштуватиме» іще більше – 120% суми збору у першій інстанції. За оскарження ухвали суду (наприклад, про відмову у відкритті провадження) стягується 0,2 РПМПО – 320 грн..
Судовий збір сплачується не тільки за подачу позовних заяв до суду, але й за видачу судових документів. Наприклад, за повторну видачу копії судового рішення треба сплатити 0,003 РПМПО (4 грн. 80 коп.) за кожну сторінку копії.
Частиною 2 статті 3 Закону України “Про судовий збір” встановлено перелік категорій справ, за якими не справляється судовий збір при зверненні до суду:
заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
заяви про скасування судового наказу;
заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
заяви про поворот виконання судового рішення;
заяви про винесення додаткового судового рішення;
заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;
заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України, суб’єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей;
клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій.
Законом також передбачено ряд пільг при сплаті судового збору. Наприклад, інваліди I та II груп та інваліди Великої Вітчизняної Війни повністю звільняються від сплати судового збору. Також, є певні категорії справ, за якими судовий збір з позивачів не стягується. Зокрема це позови про стягнення заробітної плати, аліментів, поновлення на роботі, тощо.
Крім цього, за ст. 8 ЗУ “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, передбачена можливість відстрочення чи розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення по справі. З цих самих же мотивів, суд може зменшити його розмір або взагалі звільнити від сплати судового збору. Для цього потрібно подати суду відповідні документи, (наприклад, довідку про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідку податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
У платіжних документах на перервхування судового збору в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу Державної казначейської служби України за місцем знаходження суду, який розглядає справу.
Як свідчить практика, суди вимагають надання саме оригіналу платіжного документу про сплату судового збору.
Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга)залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
Рекомендується перед тим, як сплачувати судовий збір, уточнити реквізити рахунку на офіційному веб-сайті суду на порталі "Судова влада України". Також там можно зручно заповнити та роздрукувати платіжний документ.