Ухвалено в першому читанні зміни до процесуальних кодексів України

Верховна Рада ухвалила у першому читанні президентський проект закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів.

Законопроект №6232, внесений Петром Порошенком, з урахуванням пропозицій голови комітету з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича, за основу підтримали 253 депутати.

Відтак, до другого читання документу на 794 сторінки відповідні процесуальні кодекси будуть виписувати окремими розділами. "Це буде кілька законів в одному законопроекті", – сказав Князевич у заключному слові, після палких дискусій. 

Князевич наголошував, що новий Верховний суд не зможе запрацювати без ухвалення цього законопроекту.

Заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов зазначив, що законопроект "пройшов декілька раундів обговорення і отримав підтримку правничої спільноти" .

"Юрисдикцію між загальними, господарськими та адміністративними судами пропонується розмежовувати залежно від предмету, а не сторін спору", – сказав він, зокрема.

Згідно з пояснювальною запискою Філатова, президентський законопроект, серед іншого, впроваджує "електронний суд" і визначає Верховний Суд єдиною касаційною інстанцією.

Так, документ передбачає широкі можливості здійснення судочинства із застосуванням інформаційних технологій і вчинення всіх процесуальних дійчерез засоби електронного зв’язку "з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки".

"Учасникам справи забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не залишаючи свого житлового або робочого приміщення, а для свідків, експертів – в приміщенні іншого суду", – йдеться у записці.

Матеріали справ будуть зберігатися, як правило, в електронному вигляді, але учасники справи зможуть і далі звертатися до суду в паперовій формі.

При цьому передбачається, що рішення суду буде переглядатися у касаційному порядку Верховним Судом за відповідною скаргою "лише один раз".

Верховний Суд може діяти у складі колегії, палати, об’єднаної палати відповідного касаційного суду, Великої Палати Верховного Суду. За загальним правилом, Верховний Суд розглядає справи у складі колегії з трьох або більшої непарної кількості суддів.

"Якщо колегія не погоджується з практикою правозастосування у подібних правовідносинах, яка має місце в рішеннях іншої колегії в межах цієї ж палати, іншої палати цього ж касаційного суду або іншого касаційного суду, така колегія може передати справу на розгляд палати, до якої входить ця колегія, або об’єднаної палати відповідного касаційного суду, або Великої Палати Верховного Суду відповідно", – сказано в записці.

"У такому випадку рішення за результатами касаційного провадження прийматиметься палатою, об’єднаною палатою відповідного касаційного суду або Великою Палатою Верховного Суду", – додається у поясненні.

Крім того, у Кодексі адміністративного судочинства пропонують передбачити так зване прецедентне право: "процесуальний механізм розгляду типових справ (у яких відносини сторін та правові норми, якими вони регулюються, є схожими) за прикладом рішення Верховного Суду в одній з таких справ (зразковій справі)".

Законопроект спонукає розглядати справи в розумні строки. Передбачають заходи процесуального примусу, а також неприйняття судом доказів в разі їх несвоєчасного подання чи приховування; закріплюють присічні строки для звернення з апеляційною або касаційною скаргою, заявою про перегляд судового рішення за новими обставинами.

Також передбачається, що всі витрати, пов'язані із судовим розглядом справи та підготовкою до нього, мають бути компенсовані в повному обсязі. Сприяти ефективній компенсації судових витрат мають нові процесуальні інститути забезпечення та попередньої оплати судових витрат у визначених у законопроекті випадках.

При цьому суду та учасникам справи надається можливість вирішувати питання щодо судових витрат окремо, після вирішення справи по суті. Судовий збір при зверненні в порядку наказного провадження, подання позову в електронній формі буде меншою. В разі примирення без судового рішення передбачено повернення 50% судового збору.

Планується, що функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів позбавить необхідності отримувати в суді виконавчі документи в паперовій формі і допоможе заощадити стягувачу час та кошти.

Передбачено також "пред'явлення виконавчого документа до виконання шляхом подання до органу виконавчої служби, приватного виконавця лише однієї заяви, яку можна буде подати в електронній формі, не виходячи за межі своєї оселі чи робочого місця;

оперативне передання матеріалів виконавчого провадження іншому виконавцю у випадках, передбачених законом".

Людям, які проживають на окупованій території або в районі АТО планують забезпечити "доступ до інформації щодо судового розгляду, прийнятого судового рішення в справах, в яких такі особи беруть участь". Передбачено новий порядок визначення територіальної юрисдикції справ, які підсудні судам, розташованим на таких територіях.

Надання завідомо недостовірних чи підроблених доказів до суду пропонують вважати окремим складом злочину й передбачити покарання.

Крім того, пропонується впровадити систему "автоматизованого арешту коштів, яка дасть змогу забезпечити оперативне (в межах кількох хвилин) виявлення грошових коштів, які належать відповідачу або боржнику, та накласти на них арешт згідно з судовим рішенням чи постановою державного виконавця, що має на меті унеможливлення приховати належні відповідачу або боржнику грошові кошти".

Передбачено також можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця  в разі прийняття ним рішення, що суперечить висновкам про застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду. Підставою для початку дисциплінарного провадження тоді є окрема ухвала суду.

Джерело-Українська правда