Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
25.12.2013 м.Волочиськ
Дане узагальнення проведено відповідно до доручення апеляційного суду Хмельницької області та згідно з наданими для висвітлення в узагальненні питаннями щодо аналізу судової практики розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення та деякі злочини, передбачені розділом XVII Кримінального кодексу України.
Основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави визначаються Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Конкретні склади корупційних злочинів та корупційних адміністративних правопорушень, а також відповідальність за їх вчинення передбачені відповідними статтями КК України з розділу XVII "Злочини у сфері службової діяльності" та главою 13-а "Адміністративні корупційні правопорушення" КупАП.
Мета узагальнення – вивчення практики використання норм законодавства щодо практичних аспектів застосування судом законодавства щодо відповідальності за окремі корупційні правопорушення та злочини у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг, виявлення та аналіз складних і спірних питань при розгляді даної категорії справ.
Розгляд судом справ про вчинення злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг
Злочини у сфери службової та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг – це суспільно небезпечні та протиправні діяння, які посягають на встановлений порядок реалізації службовими особами своїх повноважень (управлінських функцій) в межах наданих їм прав та покладених на них обов’язків, якими заподіюється шкода правам, свободам, чи право охоронюваним (законним) інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а також авторитету органів влади, об’єднань громадян, суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб, від імені та (або) в інтересах яких діють службові особи.
Родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також в юридичних особах публічного і приватного права.
Безпосереднім об'єктом аналізованих злочинів є правильна (нормальна) службова діяльність певних ланок державного та громадського апарату, а також авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного і приватного права, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій.
Додатковими факультативними безпосередніми об'єктами цих злочинів можуть бути: здоров'я і гідність особи, її права та свободи, власність, інші блага.
Відповідно до статистичних даних за 2013 рік в період, який узагальнюється, із розділу XVII КК України ''Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг'', судом розглянуто 1 кримінальну справу про обвинувачення М.. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Так, М., перебуваючи на посаді голови районної державної адміністрації, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав хабар у особливо великих розмірах у вигляді 40 000 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25 липня 2012 року складає 386 509,52 гривень, що більше ніж у п’ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за вчинення ним- М., з використанням наданої йому влади та службового становища, дій по виділенню у власність іншій особі земельної ділянки для побудови готельно-ресторанного комплексу.
Об'єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді. Одержання хабара означає прийняття службовою особою незаконної винагороди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Відповідальність за одержання хабара настає тільки за умови, якщо службова особа одержала його за виконання або невиконання в інтересах того, хто дає хабара, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому важливо, щоб вона одержала незаконну винагороду за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків.
Відповідальність за одержання хабара настає незалежно від того, до чи після вчинення обумовлених дій був отриманий хабар. Одержання хабара вважається закінченим з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара.
В даному випадку домовленість між М. та особою, на користь якої необхідно було вчинити дії, складала 80 000 євро, проте за вчинення попередніх злочинних дій засуджений отримав 40 000 євро.
Суб'єктом одержання хабара може бути лише службова особа. Згідно даної справи М. є службовою особою, яка займає відповідальне становище, а саме на момент злочину він перебував на посаді голови районної державної адміністрації.
Суб'єктивна сторона одержання хабара характеризується лише прямим умислом і наявністю корисливого мотиву, що повністю підтверджується дослідженими доказами по справі.
Крім показань підсудного в суді в частині визнання ним вини, об’єктивно вина М. у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджувалася сукупністю зібраних та досліджених у справі доказів, а саме:
- даними протоколу явки з повинною, згідно з яким він зізнався у скоєнні злочинних дій та визнав свою вину у вчиненому;
- даними протоколу допиту в ході досудового слідства у якості підозрюваного;
- даними протоколу допиту свідків;
- даними протоколу очної ставки, проведеної в ході досудового слідства;
- даними протоколу вручення грошових коштів;
- даними протоколу огляду місця події;
- даними протоколу огляду, помічення та вручення грошових коштів;
- даними протоколу огляду мобільних телефонів, вилучених під час проведення оглядів місця події тощо.
При обранні виду та міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують йому покарання.
Обставиною, що пом’якшувало покарання підсудному, була наявність у нього на утриманні малолітньої дитини. Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не було встановлено. Вивченням особи підсудного встановлено, що на обліку у лікарів нарколога і психіатра він не перебував, характеризується посередньо, одружений, вперше притягувався до кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд вважав, що виправлення підсудного можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, та йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, окрім житла, з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на певний строк.
А тому, керуючись ст. ст. 323; 324 КПК України 1960 року, суд М. визнав винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та призначив йому покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла. На підставі ст. 54 КК України суд позбавив М. 7 рангу державного службовця.
17.09.2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області апеляції засудженого та його захисника задоволила частково. Встановиши, що обставини справи та дані про особу винного дають підстави у відповідності до положень ст.69 КК України призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, призначила М. за ч.4 ст.368 КК України із застосуванням ст.69 КК України покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла. На підставі ст.54 КК України М. позбавлено 7 рангу державного службовця.
На даний час справа знаходиться на розгляді у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Розгляд справ про адміністративні корупційні правопорушення
На розгляд до суду протягом 2013 року надійшло 5 справ про адміністративні корупційні правопорушення, з яких: 1 матеріал було повернуто для дооформлення, а 4 - розглянуто.
Стосовно категорії справ за статтями КУпАП, які надійшли до провадження судів, справи розділилися так: за ст. 172-6 КУпАП - 1 справа; за ст.172-7 КупАП — 3 справи, за ст. ст. 172-7 та ст. 172-8 КУпАП — 1 справа. За результатами розгляду справ у судах 4 особи було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу.
Апеляції на постанови суддів не надходили.
Отримавши протокол про адміністративне корупційне правопорушення, суд у порядку підготовки справи до розгляду вирішує питання, перелічені у ст. 278 КУпАП. Зокрема, суд з'ясовує, чи належить до його компетенції розгляд даної справи.
При проведенні узагальнення порушення правил підсудності не було виявлено.
Наступним питанням, яке підлягає з'ясуванню при підготовці справи до розгляду, є те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення неуповноваженою особою перешкоджає розгляду такого протоколу судом. Також не може бути предметом судового розгляду протокол, складений без дотримання вимог ст. 256 КУпАП.
Так, при розгляді у відкритому судовому засіданні справи про притягнення до адміністративної відповідальності Ш., який працюючи завгоспом ЦРЛ, під час проведення конкурсу про здачу в оренду нежилого приміщення ЦРЛ не вжив заходів щодо недопущення можливості виникнення конфлікту інтересів прокурор заявив клопотання про повернення протоколу на дооформлення в зв'язку з неповнотою проведеної перевірки. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адмінправопорушення повинні міститися відомості про час вчинення і суть адміністративного правопорушення, за яке особа притягується до адмінвідповідальності. В протоколі такі дані були відсутні. Також відсутні відомості про те, яким суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення є Ш. - в протоколі є тільки посилання на ст. 4 п.1, підпункти “а”, “б” п.2 ч.1 ЗУ “Про засади запобігання і протидію корупції”. У зв'язку з цим суддя постановив протокол щодо Ш. за ч.1 ст. 172-7 КУпАП повернути заступнику начальника управління СБУ у Хмельницькій області для дооформлення.
При підготовці до розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення суд повинен сповістити осіб, які беруть участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, про час і місце розгляду справи: повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, яку беруть участь у справі, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
У справах про адміністративні корупційні правопорушення судді сповіщають про розгляд справи прокурора та особу, щодо якої розглядається справа. Якщо раніше законодавством не була передбачена обов'язкова участь у судових засіданнях в справах про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язанні з корупцією, ні прокурора, ні особи, щодо якої розглядається справа, то чинним законодавством це питання врегульоване. Так, відповідно до ч. 2 ст. 250 КУпАП при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-2 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою. Суддями ці норми дотримано.
Ч. 2 ст. 268 КУпАП встановлена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтями 172-4 - 172-9 КУпАП. У разі ухилення від явки на виклик судді, цю особу може бути органом внутрішніх справ піддано приводу. Випадків приводу особи для розгляду адміністративних справ вказаної категорії не було, як і випадків коли справи розглядалися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення встановлений ст. 279 КУпАП.
Кодексом про адміністративні правопорушення не передбачено ведення протоколу судових засідань у справах про адміністративні правопорушення (Кодекс містить лише статтю про протокол судового засідання колегіального органу по справі про адміністративне правопорушення). Проте судді по усіх справах вели протоколи судових засідань у справах про корупційні діяння, що є позитивним прикладом.
Рішення у справі про адміністративні корупційні правопорушення викладається у постанові судді, зміст якої передбачений ст. 283 КУпАП. Оскільки постанова судді у справі про адміністративне правопорушення є судовим рішенням по справі, то відповідно до ст. 124 Конституції України таке рішення ухвалюється іменем України. І ця конституційна норма виконується всіма суддями Волочиського районного суду.
Аналіз якості складання постанов у справах про адміністративні корупційні правопорушення показує, що всі судді дотримуються вимог ст. 283 КУпАП щодо змісту постанов.
У всіх постановах зазначається нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та нормативний акт зазначається правильно.
Ст. 21 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" встановлені лише види відповідальності за корупційні правопорушення: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна. Адміністративна відповідальність за порушення обмежень і обов'язків, викладених у Законі "Про засади запобігання і протидії корупції", встановлена ст. 172-4 - 172-9 КУпАП. Таким чином, у постанові судді у справі про адміністративне корупційне правопорушення має бути зазначена конкретна частина і стаття або стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за порушення обмежень і обов'язків, встановлених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Так, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи місцевого самоврядування суддею винесено постанову, керуючись ст.ст. 34, 40-1 172-7, 283, 284 ч.1 п.1 КУпАП, ст.14 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».
При викладенні резолютивної частини постанови судді завжди враховують вимоги ст. 284 КУпАП і приймають рішення, передбачені законом. Виходячи зі змісту цієї статті у справах про адміністративні корупційні правопорушення суддя може винести одну із таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
У резолютивній частині постанови викладається прийняте по справі рішення - про накладення адміністративного стягнення чи про закриття справи. Також за наявності відповідних підстав має бути вказівка про конфіскацію неправомірної вигоди, доходів, дарунків тощо, стягнення майнової шкоди та порядок і строк її відшкодування; вирішення питання про вилучені речі й документи. В резолютивній частині постанови вказується порядок і строки її оскарження. В усіх постанови строки оскарження зазначено.
Так, по справі голова сільської ради та посадова особа місцевого самоврядування Ч., якій присвоєно 7 ранг, 4 категорію, будучи попередженою про спеціальні обмеження, встановлені Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, “Про державну службу” та “Про місцеве самоврядування в Україні”, в порушення вимог ст. 14 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” не повідомила сесію сільської ради про конфлікт інтересів, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.Ч. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП, а саме призначено їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
По справі завідувач фельдшерським пунктом О., являючись депутатом районної ради шостого скликання, в порушення вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», до 01 квітня 2013 року не подала за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік, чим скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. О. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
По справі сільський голова, якому присвоєно 7 ранг 4 категорії державного службовця, котрий попереджений про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про державну службу», «Про місцеве самоврядування в Україні» в порушення ст. 14 ЗУ «Про засади запобігання і протидію корупції», не повідомив сесію сільської ради про конфлікт інтересів, який виразився в тому, що 01.07.2013 р. прийняв заяви від своїх дітей про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які знаходяться за межами населеного пункту, в порушення ч.4 ст. 122 ЗК України виніс їх на розгляд 18 сесії 6 скликання, яке відбулося 02.07.2013 р., де доповідав з цього питання, хоча не приймав участі в голосуванні в результаті чого заяви було задоволено.Суддею постановлено винного згідно ст. 172-7 КУпАП піддати 170 грн. штрафу.
По справі провина державного виконавця у незаконному використанні у своїх інтересах інформації про майновий стан боржника., яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, об'єктивно підтверджується показами свідка, дослідженими в ході судового слідства матеріалами справи, а тому суд постановив за ст. 172-8 КУпАП піддати його 900 грн. штрафу та закрити провадження за ст. 172-7 КУпАП.
Ст. 285 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. В разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин і умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.
Під час проведення узагальнення встановлено, що судді виконують вимоги ст. 285 КУпАП щодо вручення та направлення копій постанови у справі про адміністративне корупційне правопорушення. По трьох справах штрафи сплачено було негайно, відносно однієї — постанову для виконання направлено до відділу ДВС Волочиського РУЮ.
Строк розгляду справи про адміністративне корупційне правопорушення є загальним строком розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленим ч. 1 ст. 277 КУпАП, - 15 днів з дня одержання судом протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів. Даний строк усіма суддями дотримано. Ч. 4 ст. 277 КУпАП передбачені підстави для зупинення строку розгляду адміністративної справи про адміністративне корупційне правопорушення. Так, строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо). Таких випадків не було.
Строки накладення адміністративних стягнень, у тому числі за адміністративні корупційні правопорушення, встановлені ст. 38 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Отже, для обчислення строків накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення слід чітко встановити як час вчинення правопорушення, так і час його виявлення. Ч. 4 ст. 38 КУпАП встановлено, що у разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття. Цю норму також дотримано.
Справ, закритих у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, протягом 2013 року не було.
Голова
Волочиського районного суду
Хмельницької області Цермолонська Л.С.
_03_03.png)
