Наркоман плюс бешкетник

Суд ухвалив вирок у справі про  обвинувачення К. за  ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 309 КК України.

За обставинами справи  31 грудня 2020 року  у будинку  в с. Дзеленці Волочиського району між обвинуваченим К. та його співмешканкою  Ш.. на ґрунті особистих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого К., реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій Ш., та усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно рукою схопив останню за волосся та потягнув, спричинивши їй фізичний біль, а також правою рукою наніс удар із поштовхом у голову потерпілої, від чого остання вдарилася головою об стіну, після чого своїм лобом наніс Ш. один удар у обличчя. Згідно з  висновком експерта ушкодження  відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім цього, восени 2020 року у невстановлений день та час обвинувачений К. на території земельної ділянки за місцем свого поживання за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, с. Дзеленці,   зірвав та зібрав декілька нарковмісних рослин коноплі,  яка я наркотичним засобом згідно Закону України, придбавши таким чином нарковмісні рослини коноплі для власного вживання, які того ж дня переніс до себе у сарай, який знаходиться на території господарства.

В подальшому, Костюшко О.В. восени 2020 року у невстановлений день та час, в порушення ст. 7 вказаного Закону, перебуваючи на вказаному вище господарстві, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне виготовлення наркотичних засобів без мети збуту, шляхом висушування та подрібнення, незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, який в порушення вимог ст. 25 Закону, згідно з якою зберігання наркотичних засобів у спеціально обладнаних приміщеннях здійснюється суб’єктами господарювання за наявності в них ліцензії на цей вид діяльності, зберігання наркотичних засобів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється, зберігав для власного вживання без мети збуту на своєму власному господарстві, яке знаходитися за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, с.Дзеленці, вул. Садова, 1.

Своїми умисними діями обвинувачений К. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

 В судовому засіданні обвинувачений К. повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та частково- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Обвинувачений в суді показав, що 31 грудня 2020 року за місцем проживання в с. Дзеленці   між ним та його співжителькою – Ш. виник конфлікт на ґрунті ревнощів з боку останньої, в результаті чого між ними відбулась словесна перепалка. В ході сварки обвинувачений схопив потерпілу Ш. за волосся та наніс один удар рукою в обличчя потерпілій, від чого вона вдарилася головою об стіну, а також своїм лобом наніс Ш. один удар у обличчя. У вчиненому розкаюється.

Потерпіла Ш. в судове засідання не з’явилась, подала суду заяву з проханням справу слухати у її відсутності та просила кримінальне провадження відносно Костюшка В.В. за ч. 1 ст. 125 КК України закрити у зв’язку з примиренням.

Прокурор в суді проти клопотання щодо закриття кримінального провадження у зв’язку із примиренням заперечив, зазначивши, що обвинувачений не є особою, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на даний час обвинувачується у вчиненні двох кримінальних проступків.

Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання Ш. про закриття кримінального провадження відносно К. задоволенню не підлягає, оскільки відсутні підстави, передбачені ст. 46 КК України, для його закриття.

Дослідивши всі матеріали по справі, суд визнав особу винною та призначив йому  покарання за ч. 1 ст. 125 КК України – у виді 100 (ста) годин громадських робіт;

за ч. 1 ст. 309 КК України – у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обвинуваченому К. остаточно призначено покарання – 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України  обвинуваченого К. від призначеного покарання звільнено з випробуванням, встановлено йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Прес – служба суду