Узагальнення судової практики щодо розгляду клопотань слідчими суддями (судом) про обрання, продовження,зміну та скасування запобіжних заходів увигляді тримання під вартою та домашнього арешту за 2018 рік – перше півріччя 2019 року

Узагальнення судової практики щодо розгляду клопотань

слідчими суддями (судом) про обрання, продовження,зміну та скасування запобіжних заходів увигляді тримання під вартою та домашнього арешту

за 2018 рік – перше півріччя 2019 року

На виконання листа Хмельницького апеляційного суду № 07-09/65 ЕП-1060/19 від 16.07.2019 року, Волочиським районним судом Хмельницької області проведено узагальнення судової практики щодо розгляду клопотань слідчими суддями (судом) про обрання, продовження, зміну та скасування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту за 2018 рік – перше півріччя 2019 року.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Запобіжні  заходи  -  це   заходи   забезпечення   кримінального  провадження,  застосування  яких супроводжується  обмеженням  конституційних  прав і свобод  осіб, які підозрюються  (обвинувачуються) у вчиненні  кримінальних правопорушень. Ці  обмеження  стосуються  свободи  пересування  та  вільного  вибору  місця  перебування.  

Положення щодо застосування запобіжних заходів та продовження строку тримання під вартою визначені главою 18 КПК України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов’язання;особиста порука; застава; домашній арешт;тримання під вартою.Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України.

Обираючи один із запобіжних заходів, слід зважати, що їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості, а тому, найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд має ретельно перевіряти відповідність поданого клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання). У випадку недотримання слідчим, прокурором вимог ст. 184 КПК України, слідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні.

Розгляд слідчим суддею, судом клопотання про застосування, зміну запобіжного заходу здійснюється невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин із моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого  або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі. Також невідкладно (з моменту подання клопотання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду) здійснюється розгляд слідчим суддею, судом клопотання про зміну запобіжного заходу.

Згідно ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, в якій зазначено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м’який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Потрібно зазначити, що відповідно до ст. 52 КПК України, участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. Інші випадки обов’язкової участі захисника визначені ч. 2 ст. 52 КПК України. Окрім того, слідчий суддя, суд забезпечує захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо він заявив відповідне клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно, або якщо слідчий суддя, суд з урахуванням обставин кримінального провадження вирішить, що участь захисника є необхідною.

З метою забезпечення розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з’явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана(ч. 3 ст. 187 КПК України).  

Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виникненні нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою та обґрунтовані у клопотанні.

Слідчому судді, суду слід враховувати, що відповідно до  ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, наділені правом одночасно податиклопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміну іншого запобіжного заходу на тримання під вартою та клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу.

Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після його одержання у порядку  ст. 189 КПК України.  Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.При цьому ухвалу слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого має бути виконано у строк, встановлений у цій ухвалі.

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;добровільного з’явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; відкликання ухвали прокурором(ч. 3 ст. 190 КПК України).

Строк тримання під вартою, відповідно до ст. 197 КПК України, обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Слідчому судді, суду слід враховувати, що КПК України визначає особливі порядки застосування запобіжних заходів до певних категорій осіб: неповнолітніх; осіб, щодо яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру; суддів; народних депутатів України; а також особливий порядок видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція).

Запобіжні заходи до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого застосовуються з урахуванням його вікових та психологічних особливостей і роду занять. Слідчому судді, суду необхідно зважати, що затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину за наявності визначених КПК України мети та підстав для його застосування.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу до неповнолітнього слідчому судді, суду слід мати на увазі, що до неповнолітніх, крім запобіжних заходів, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників (ч. 1 ст. 493 КПК України). Застосування таких процесуальних дій можливе за обов’язкового встановлення слідчим суддею, судом таких обставин в їх сукупності: 1) відомості про особу батьків, опікунів або піклувальників, а також відомості про їхні стосунки з неповнолітнім, які дають змогу впевнитися у тому, що вони можуть належно здійснювати нагляд за неповнолітнім; 2) батьки, опікуни чи піклувальники, а також неповнолітній надали згоду на передання під нагляд; 3)батьками, опікунами або піклувальниками наданописьмове зобов’язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також його належну поведінку.

До неповнолітніх, які виховуються у дитячій установі, крім запобіжних заходів, може застосовуватися передання їх під нагляд адміністрації цієї установи. Застосування таких процесуальних дій можливе за обов’язкового встановлення слідчим суддею, судом таких обставин: 1) представник адміністрації дитячої установи, а також неповнолітній надали згоду на передання під нагляд; 2) представником адміністрації дитячої установи надано письмове зобов’язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також його належну поведінку.

Згідно ст. 508 КПК України, до особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, судом може бути застосовано такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Такі види запобіжних заходів застосовуються тільки за наявності належним чином встановленого факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби особи.

Слідчому судді, суду слід враховувати визначені у ст. 482 КПК України особливості порядку затримання або обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту стосовно судді, які здійснюються за згодою Вищої ради правосуддя.

Особливий порядок кримінального провадження передбачено стосовно таких осіб: народного депутата України; судді, судді Конституційного Суду України, а також присяжного на час виконання ним обов’язків у суді, Голови, заступника Голови, члена Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;кандидата у Президенти України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;Голови, іншого члена Рахункової палати;депутата місцевої ради; адвоката;Генерального прокурора, його заступника, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;Директора та працівників Національного антикорупційного бюро України;члена Національного агентства з питань запобігання корупції.

Слідчому судді, суду слід мати на увазі, що у разі застосування запобіжного заходу до осіб цих категорій обов’язковим є інформування відповідних органів і службових осіб, які їх обрали або призначили чи відповідають за заміщення їхніх посад державних та інших органів чи службових осіб.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ КПК або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Проаналізувавши статистичні данірозглянутих клопотань про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту слідчими суддями Волочиського районного суду Хмельницької області за 2018 рік – перше півріччя 2019 року потрібно зазначити наступне.

Слідчими суддями Волочиського районного суду Хмельницької області за 2018 рік було розглянуто 13 клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яких: 11 – задоволено, 1 – задоволено частково (обрано більш м’який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту), 1 – залишено без розгляду. Продовжено строк тримання під вартою за 1 клопотанням.

Доволі розповсюдженими були клопотання про застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт. У провадженні Волочиського районного суду Хмельницької області у 2018 році перебувало на розгляді та було задоволено6 клопотань про обрання запобіжногозаходу у вигляді домашнього арешту. За 1 клопотанням було продовжено строк застосування до

підозрюваного  запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Також, за 1 клопотанням було змінено відносно підозрюваного  запобіжний захід  з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов’язання.

За перше півріччя 2019 року слідчими суддями Волочиського районного суду Хмельницької області було розглянуто 4 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яких: 3 – задоволено, 1 – залишено без розгляду. Також було розглянуто 6 клопотань про продовження строку тримання під вартою.

3 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не розглянуті,  оскільки підозрювані перебувають у розшуку. По даних справах  слідчими суддями винесено ухвали про надання дозволу  на затримання підозрюваних.

Також, за перше півріччя 2019 року  слідчими суддями Волочиського районного суду Хмельницької області було розглянуто та задоволено 2 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

При розгляді клопотань про обрання запобіжних заходів слідчі судді перевіряють обґрунтованість наведених у клопотанні доводів про необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу, встановлюють доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених  ч. 1 ст. 194 КПК України, наявність обґрунтованої підозри  у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання  ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваного, обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує, його вік, стан здоров’я, сімейний стан, наявність місця реєстрації та постійного місця проживання, майновий стан та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні  зв’язки та спосіб життя.

Зокрема, слідчий суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Павлова А.С.в ухвалі по справі № 671/378/16-к номер провадження 1-кс/671/175/2018 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання  під вартою зазначила, що: «з наданих суду матеріалів кримінального провадження, а саме: протоколу прийняття заяв від потерпілих про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом оглядів місця події, показань потерпілих, слідчого експерименту, інших матеріалів кримінального провадження, вбачається, що Г. обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, тобто злочин, у вчиненні якого підозрюється Г. є тяжким злочином.

Слідчий суддя враховуює, що підозрюваний неодноразово судимий, востаннє - вироком Теофіпольського районного суду від 29.09.2015 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з іспитовим строком 3 роки.

Отже, Г., перебуваючи на випробувальному терміні, на шлях виправлення не став та знову вчинив нові тяжкі умисні корисливі злочини проти власності, ніде не працює та не навчається, неодружений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв’язків.

Вказані вище обставини, а також неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів свідчать про схильність підозрюваного до протиправної поведінки.

За таких обставин по справі, приходжу до висновку про наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинення інших кримінальних правопорушень».

За таких обставин слідчий суддя  прийшов до висновку що відносно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Більш м’які запобіжні заходи забезпечити виконання цієї функції не зможуть. Окрім того, слідчий суддя встановила заставу в розмірі  - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В іншій справі № 671/1032/19 номер провадження 1-кс/671/488/2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя Ніколова С.В. в ухвалі суду вказала, що: «Г. обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, раніше проходив лікування від алкогольної залежності. Він не одружений, має непогашену судимість, працездатний, не працює та не має постійного місця проживання. А тому, суд вважає, що є достатні підстави вважати, що існує ризик, що перебуваючи на волі він може продовжувати вчиняти злочини, а також може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, оскільки, будучи підозрюваним, усвідомлює, що за вчинення вищевказаного злочину йому може загрожувати реальне покарання у вигляді позбавлення волі.

Обставини, які встановлені в суді, зокрема, те, що підозрюваний має місце реєстрації за місцем проживання його батьків, в даному випадку не є визначальними і не дають підстав вважати, що обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, не пов’язаного з тримання під вартою, належним чином забезпечить його процесуальну поведінку, усуне ризики встановлені ст. 177 КПК України».

Так, враховуючи зазначене вище,слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам. Одночасно було визначено розмір застави, а саме – 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мотивуючи необхідність обрання саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ухвалі по справі № 671/2088/17 номер провадження 1-кс/671/3/2018, слідчий суддя Ніколова С.В. зазначила, що: «Ц. обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років,  одружений, має малолітню дитину, разом з дружиною та дитиною не проживає, раніше не судимий, працездатний, не працює, після оголошеної йому 08.12.2017 року підозри тривалий час був відсутній за місцем проживання та реєстрації, на зв’язок з родичами та слідчим не виходив, перебував у розшуку. А тому, вважаю, що є достатні підстави вважати, що існує ризик, що перебуваючи на волі він може продовжувати вчиняти злочини, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, а також може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки, будучи підозрюваним, усвідомлює, що за вчинення вищевказаного злочину йому може загрожувати реальне покарання у вигляді позбавлення волі.

 Обставини, які встановлені в суді, зокрема, молодий вік підозрюваного, те, що він раніше не судимий, має місце реєстрації, відсутність щодо нього негативної характеристики за місцем проживання, має сім’ю та малолітню дитину, а також кається у вчиненому, в даному випадку не є визначальними і не дають підстав вважати, що обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, не пов’язаного з тримання під вартою, належним чином забезпечить його процесуальну поведінку, усуне ризики встановлені ст. 177 КПК України».

При цьому слідчим суддеювзятодо уваги те, що після оголошення підозри, про місце знаходження підозрюваного ніхто з родичів не знав, оскільки в цей період часу на зв’язок ні з членами своєї сім’ї ні з слідчим він не виходив. Також,  врахувавши матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, слідчий суддя визначив розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, - 55 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вказавши, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Варто зазначити, що розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя має право заслухати будь якого свідка чи дослідити  будь-які матеріали, що мають  значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Так, слідчий суддя Ніколова С.В. у справі № 671/1034/19 номер провадження                 1-кс/671/489/2019, задовольнила частково клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, допитавши свідка та обрала запобіжний захід  у вигляді цілодобового домашнього арешту мотивуючи тим, що: «свідок Ш. в судовому засіданні позитивно характеризувала підозрювану, яка є її невісткою та яка протягом останніх 9 місяців проживала в їхній сім’ї за адресою: с.Сергіївка, вул. Набережна, 115. Через тимчасові фінансові труднощі вони не встигли зареєструвати її місце проживання в с. Сергіївка. Просила суд обрати підозрюваній запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем їхнього спільного проживання, вважає, що підозрювана не зможе вплинути на неї чи її чоловіка з приводу зміни показання, оскільки вони не були очевидцями події. Пояснила, що її син — потерпілий Ш. брав участь в АТО, він був нервовий та зловживав алкогольними напоями через що між подружжям виникали сварки. На даний час стан здоров’я сина покращився, лікарі дають позитивні прогнози.

В судовому засіданні не здобуто доказів ухилення підозюваної від явки до слідчого, що свідчить про не перешкоджання слідству та виконання процесуальних обовязків. Також не доведено наявності достатніх підстав вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків даного злочину з метою зміни їхніх показань, що свідчить про можливість запобігання цих ризиків, шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу.

Крім того, не доведено наявності обставин, що перешкоджають органам досудового розслідування уникнути ризиків без взяття під варту підозрюваної Ж., оскільки остання дала показання у справі, визнала вину та взяла участь в проведенні слідчого експерименту, під час якого під відеозйомку показала як наносила удар потерпілому.

Враховуючи викладене, а також те, що підозрювана раніше не судима, одружена, має 2 дітей щодо яких не позбавлена батьківських прав, має постійне місце проживання, відсутність щодо неї негативної характеристики за місцем проживання, суд вважає за можливе обрати їй запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На думку суду, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту виправдовує такий ступінь втручання в права і свободи підозрюваного і виконання завдання, задля якого слідчий, прокурор звертається з даним клопотанням та здатний забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки».

В цілому, приймаючи рішення про задоволення клопотання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також про надання дозволу на затримання підозрюваного  з метою приводу його до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчі судді дотримуються вимог КПК України.

Розглядаючи клопотання прообрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби,  слідчі судді з’ясовують, чи є підстави для обрання такого запобіжного заходу, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, слідчий суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Бабій О.М., задовольняючи клопотання у справі № 671/586/19 номер провадження 1-кс/671/311/2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в ухвалі зазначила, що: «Я. обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, частина з яких є тяжкими, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, він не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв’язків, підозрюється у вчиненні багатьох епізодів крадіжок, а тому є достатні підстави вважати, що існує ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень та ухилення від слідства та суду».

Також, ухвалою слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області Ніколовою С.В.по справі № 671/888/19 номер провадження 1-кс/671/425/2019, застосовано  до  підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки: «З. обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти життя і здоров’я особи, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, не одружений, має одну неповнолітню дитину, а тому є достатні підстави вважати, що існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки, будучи підозрюваним, усвідомлює, що за вчинення вищевказаного злочину йому може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі».

Томуслідчий суддя прийшов до переконання про необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

При розгляді клопотань про продовження строку тримання під вартою та продовження строку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчі судді також дотримуються вимог КПК України.

Зокрема, вирішуючи питання про продовження тримання під вартою підозрюваного у справі № 671/2575/18 номер провадження 1-кс/671/144/2019,слідчий суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Павлова А.С. зазначила, що попередньо вказані судом ризики не зменшилися, а продовжують існувати, встановивши,  що: «Д. обґрунтовано підозрюється у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, не одружений, має трьох неповнолітніх дітей, які проживають з матір’ю, маєп’ять погашених судимостей, працездатний, не працює. А тому, є достатні підстави вважати, що існує ризик, що перебуваючи на волі він може продовжувати вчиняти злочини, а також може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки, будучи підозрюваним, усвідомлює, що за вчинення вищевказаного злочину йому може загрожувати реальне покарання у вигляді позбавлення волі.

Обставини, які встановлені в суді, зокрема, те, що підозрюваний є учасником бойових дій, має дітей, в даному випадку не є визначальними і не дають підстав вважати, що обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, не пов’язаного з тримання під вартою, належним чином забезпечить його процесуальну поведінку, усуне ризики встановлені ст. 177 КПК України».

 Що стосується розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на більш м’який запобіжний захід, то для прикладу можна навести справу№ 671/516/18 номер провадження 1-кс/671/135/2018, яка була розглянута слідчим суддею Волочиського районного суду Хмельницької області Бабій О.М.

Зокрема, ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області було застосовано відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. На думку слідчого судді, прокурор обґрунтовано посилався на ризик можливого впливу на свідка, що обумовлено як тяжкістю правопорушення, так і фактичною можливістю такого спілкування з огляду на обставини його вчинення, а тому враховуючи наведений ризик та усі визначені ст. 178  КПК України  обставини у їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Згодом захисники підозрюваного звернулись до слідчого судді  Волочиського районного суду Хмельницької області з клопотанням  про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту  на особисте зобов’язання,посилаючись на те, що на даний час змінились обставини, що слугували підставою обрання запобіжного заходу, зокрема, ризик незаконного впливу на свідків не існує, підозрюваний за період дії запобіжного заходу не порушив обов’язків, покладених на нього, окрім цього останній працевлаштований та за станом здоров’я потребує обстеження у лікарів.

Вивчивши матеріали даного клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до висновку, що воно підлягає задоволенню з врахуванням того, що підозрюваний є працевлаштованою особою та, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, позбавлений можливості працювати, також суд врахував стан здоров’я підозрюваного (підтверджений медичною довідкою). На думку суду,запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання був достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та для запобігання ризику можливого впливу на свідків. При цьому, на підозрюваного було покладено обов’язки прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;не відлучатися за межі м. Волочиська Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;утриматись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Таким чином, проаналізувавши статистичні дані розглянутих клопотань про обрання, продовження, зміну та скасування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту за 2018 рік – перше півріччя 2019 року, можна зробити висновки, що найбільш розповсюдженими є обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, а також продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Слідчі судді Волочиського районного суду Хмельницької області,розглядаючи клопотанняпро обрання, продовження та зміну  запобіжних заходів  у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, мотивують та перевіряють обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з’ясовують наявність передбачених законом підстав для застосування саме такого запобіжного заходу, а саме: перевіряють наведені у клопотанні обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлюють наявність обґрунтованої підозри  у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення та тяжкість покарання,  також враховують дані про особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує,  вік, стан здоров’я, сімейний стан, наявність місця реєстрації та постійного місця проживання, майновий стан та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні  зв’язки та спосіб життя.Окрім того, слідчі судді визначають розмір застави із покладенням на

підозрюваного обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Рішення суддів про застосування запобіжних заходів ґрунтуються на вимогах закону, є вмотивованими та передбачають встановлені  законодавством  підстави для його обрання. Розгляд клопотань про обрання, продовження та зміну запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту здійснюється суддями на засадах змагальності та з забезпеченням права підозрюваного на захист, з дотриманням строків розгляду справ.

Проблемних питань, які б виникали у зв’язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 13 червня 2019 року у справі № 3-208/2018/2402/18, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 392 КПК України та рішення від 25 червня 2019 року у справі № 3-68/2018(3846/17, 2452/18, 3657/18, 347/19), щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 5 ст. 176 КПК України не було.

При постановленні ухвал слідчі судді ретельно аналізують наявність підстав застосування запобіжного заходу,  дотримуються вимог ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вимог  КПК України, згідно з якими обмеження права особи на свободу  і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках  за встановленою процедурою.

Суддя Волочиського районного суду

Хмельницької області                                                                                            Бабій О.М.

Виконала Правденюк М.А.