Судом встановлено факт смерті особи на тимчасово окупованій території України

До Волочиського районного суду звернулася донька із заявою, в якій просить встановити факт смерті її матері, яка померла 23 квітня 2019 року в м. Севастополь Автономної Республіки Крим, посилаючись на те, що Волочиським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області їй було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті мами в зв’язку із відсутністю лікарського свідоцтва про смерть форми № 106/0, або фельдшерської довідки про смерть 106-1/0.

Заявник вказала, що лікарське свідоцтво про смерть було здане до відділу запису актів цивільного стану Гагарінського району міста Севастополя Управління ЗАГС міста Севастополя і на підставі нього зазначеною установою було видано свідоцтво про смерть. Проте,  відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна не визнає діяльність органів, їх посадових та службових осіб, якщо вони були створені або обрані не відповідно до законодавства України, а рішення чи документи, видані такими органами є недійсними і не мають юридичних наслідків.

Відповідно до ст. 1 зазначеного вище Закону України тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Загальний принцип оцінки документів, виданих на тимчасово окупованій території, надається у ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»: Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії», який був наданий на запит Ради Безпеки ООН зазначено, що держави - члени ООН відповідно до Резолюції 276 (1970) Ради Безпеки зобов'язані утримуватися від застосування міжнародних договорів, укладений з Південною Африкою від імені або відносно Намібії. При цьому у п. 125 цього Консультативного висновку Міжнародного суду ООН вказано на винятки із цього права, а саме. В цілому, невизнання управління Південної Африки (тимчасово окупованої) території не повинно призводити до позбавлення народу Намібії будь-яких переваг, що випливають з міжнародного співробітництва і зокрема, в той час як офіційні дії, що здійснюються урядом Південної Африки від імені або по відношенню до Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути поширена до тих актів, таких, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.

Про необхідність врахування актів органів влади з окупованих територій Європейським судом з прав людини у п. 45 рішення по справі «Луізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey) від 18 грудня 1996 року (заява № 15318/89) була викладена правова позиція, що при аналогічних обставинах щодо відсутності ефективного державного контролю Кіпру за такими територіями, міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей і дій, які звідти походять, наприклад актів реєстрації народження, смерті і шлюбу, наслідки яких можуть ігноруватися лише на шкоду мешканців тієї чи іншої території.

В такому разі, наданий заявником доказ - свідоцтво про смерть, яке видане «відділом записів актів громадянського стану Гагарінського району міста Севастополя Управління записів актів громадянського стану міста Севастополя», суд сприйняв як належний доказ, на підставі якого можливо зробити висновок про смерть особи, та задовільнив вимоги заявника.