Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
В серпні 2019 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням — житловим будинком. На обгрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідач є її колишнім зятем та вселився в будинок як член сім'ї власника, однак не проживає в даному будинку більше року, добровільно знятися з реєстрації не бажає. В підтвердження своїх вимог посилається на акти обстеження житлових умов.
Відповідно до ст.ст. 319, 321 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст.ст. 64, 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, якими є дружина наймача, їх діти і батьки. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 12 квітня 1985 року №2 “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо), суд може продовжити пропущений строк.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач відсутній в житловому будинку понад один рік без поважних причин, а тому втратив право користування цим житлом.
Прес-служба суду