Волочиський районний суд Хмельницької області

28 вересня 2017, 16:44

Пам'ятка для журналістів та представників ЗМІ

Шановні представники засобів масової інформації!

Ця Пам’ятка розроблена для забезпечення зручності та ефективності вашої роботи у Волочиському районному суді Хмельницької області суді під час висвітленнясудового розгляду справ у залі судового засідання.

Волочиський районний суду сприяв і надалі сприятиме журналістам у виконанні ними професійних обов’язків. У відповідь ми просимо представників мас-медіа, які відвідують приміщення суду, дотримуватися певних правил поведінки в суді, процесуальних вимог, передбачених законодавством, та загальноприйнятих морально-етичних норм.

Упевнені, що разом ми зможемо достойно виконувати важливу суспільну функцію – повно та оперативно інформувати громадськість про хід розгляду соціальнозначущих справ у судовому порядку.

Правовідносини в цій сфері регулює Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 р. з урахуванням змін, внесених на підставі Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» у 2015 році. Частина третя статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що «розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим рішенням суду може бути видалена із зали судового засідання».

Отже, із набуттям 29.03.2015 р. чинності Законом України «Про право на справедливий суд» в українському законодавстві закріплено правило, що журналісти, так само як і громадськість загалом, мають право бути присутніми на відкритих судових засіданнях на загальних підставах без необхідності отримання дозволу за умови дотримання процесуального законодавства та норм поведінки у судовому засіданні.

Слід зауважити, що наразі проведення фотовідеозйомки учасниками процесу чи присутніми в судовій залі особами не обмежено, і лише на зйомку стаціонарною фотокамерою потрібен дозвіл судді.

Підстави проведення судових засідань у закритому режимі різняться залежно від категорії та обставин справи. Для кращого засвоєння правил слід розглянути такі особливості докладніше.

Адміністративний процес.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України. Розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито.

Суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом.

Розгляд справи в закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил адміністративного судочинства. Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні можуть бути присутніми лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності– експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки».

Отже, оголошення судового процесу (або його окремої частини) цілком перебуває у сфері повноважень судді, який у разі виникнення обставин, визначених процесуальним законом, має оцінити обставини справи і ухвалити відповідне вмотивоване рішення.

Суддя може розглядати можливість проведення судового розгляду справи у форматі закритого провадження на підставі відповідного клопотання учасників процесу. Клопотання мусить містити обґрунтування (мотивацію) такої вимоги, а також чіткий перелік даних, що мають бути визнані інформацією з обмеженим доступом.

Принципово новим для українського процесуального законодавства є передбачена в законі можливість розкриття інформації. В пункті 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства передбачено: «якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація з закритим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні».

Цивільний процес.

Стаття 6 Цивільного процесуального кодексу України визначає:

Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито [...]

Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може призвести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їхню честь і гідність. […]

Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов’язаний постановити в нарадчій кімнаті мотивовану ухвалу, яка оголошується негайно». Аналіз цих приписів дає підстави дійти висновку про можливість існування кількох ситуацій, коли виникає потреба у вирішенні питання про закриття судового розгляду.

По-перше, якщо розгляд справи може призвести до розголошення таємниці, яку охороняє закон, то питання про закритий її розгляд вирішують вмотивованою ухвалою суду незалежно від того, подано чи ні учасниками процесу клопотання за наявності обставин, прямо передбачених відповідними законами. По-друге, клопотання учасників процесу не можуть бути задоволені автоматично, оскільки вони мають містити конкретні, обґрунтовані обставинами справи посилання на підстави, прямо передбачені у процесуальному законі.

Суд не мусить задовольняти клопотання автоматично, оскільки, крім прав особи, що їх охороняють відповідні процесуальні норми, існує ще публічна зацікавленість інформацією про судовий розгляд. Натомість суд має дати оцінку вказаним обставинам і лише після того ухвалити рішення.

Класичним прикладом можна вважати питання про надання інформації щодо приватного життя публічних осіб (політиків, державних посадовців), яку захищено меншою мірою, ніж відомості про звичайних громадян, оскільки така інформація є суспільно важливою. Такий підхід до розголошення інформації, обґрунтований у концепції публічної особи, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінґенс проти Австрії» (1986), став однією з важливих правових позицій Суду, а також має бути прецедентом для національних судів держав – учасниць Конвенції.

Кримінальний процес.

Відповідно до статті 27 Кримінального процесуального кодексу України: «Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами Кримінального процесуального кодексу України» Учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення із процесуальними рішеннями й отримання їх копій. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом.

Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:

якщо обвинуваченим є неповнолітній;
розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому засіданні на підставі пункту 3 частини другої цієї статті.

Кримінальне провадження у закритому судовому засіданні суд здійснює з додержанням правил судочинства, передбачених цим Кодексом. На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження.

Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої, а також, згідно із Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, трансляції судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення проголошується прилюдно із пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення».

Закон розрізняє такі ситуації:

а) якщо розгляд справи може призвести до розголошення таємниці, яку охороняє закон, то питання про закриття розгляду вирішує своєю ухвалою суд незалежно від того, подали чи не подали клопотання учасники за наявності обставин, прямо передбачених у відповідних законах;

б) справи про статеві злочини, про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, а також справи, за якими потрібно гарантувати безпеку особам, взятим під захист, суд оголошує закритими на підставі своєї вмотивованої ухвали;

в) судовий розгляд можна оголосити закритим, щоб запобігти розголошенню відомостей про інтимні подробиці життя осіб, які беруть участь у справі. В такому разі суддя мусить дати виважену оцінку обставинам справи, зокрема, оцінити ступінь суспільної потреби в закритті такої інформації і мотивувати своє рішення;

г) вирок суду у всіх випадках проголошують прилюдно, але з пропуском інформації, дослідження якої проводилося у закритому режимі та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення (у випадку, коли судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні).

Нагадаємо, що дату, час і місце проведення відкритого судового засідання у Волочиському районному суді Хмельницької області можна дізнатися на офіційному веб-сайті суду у рубриці «Список справ, призначених до розгляду» або у помічника голови суду.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області розміщуються в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

УВАГА! ЦЕ ВАЖЛИВО! Для здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню представникам ЗМІ потрібно звернутися із клопотанням до головуючого судді у справі (зразок клопотання розміщено на офіційному веб-сайті ).

При цьому знімати в залі судового засідання до надання судом відповідного дозволу не можна. Перед початком судового засідання Ви можете налаштувати апаратуру, але ввімкнути її дозволяється після оголошення судом ухвали про дозвіл на здійснення фото- та відеозйомки. Клопотання про фото- та відеозйомку розглядається на початку судового засідання.

Для здійснення прямої радіо- чи телетрансляції судового засідання представникам ЗМІ потрібно не менше ніж за добу звернутися також до адміністрації суду (Голови суду чи керівника апарату суду) з проханням дати дозвіл на встановлення спеціального обладнання у приміщенні суду.

Зазначені клопотання варто подавати заздалегідь, що дозволить створити більш зручні умови для виконання журналістами їхніх професійних обов’язків, зокрема вирішити питання про слухання справи у більшому приміщенні, облаштувати місця для журналістів, операторів та фотокореспондентів, подбати про технічну допомогу представникам ЗМІ тощо.

Звертаємо увагу на особливості фото- і відеозйомки у приміщенні суду, де знаходяться відвідувачі в очікуванні інших судових засідань.

Відповідно до ст. 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.

Журналісти, присутні в залі судового засідання, повинні дотримуватися визначених законодавством загальних правил поведінки в залі судового засідання:

вставати при вході до залу судового засідання суддів та при їх виході;
стоячи заслуховувати рішення суду;
дотримуватися тиші;
виконувати розпорядження головуючого судді у справі;
додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку;
утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Журналісти та представники ЗМІ мають із повагою ставитися не лише до суддів, а й до учасників судового процесу. Так, за етичними вимогами, під час судового процесу неприйнятними є такі дії журналістів:

користування мобільним телефоном;
внесення до зали судового засідання їжі чи напоїв та їх вживання;
жування гумки;
куріння;
прослуховування аудіозаписів;
голосна реакція на події під час судового процесу (викрики, жести тощо) а також будь-яка інша демонстрація свого ставлення до них;
читання газет;
інші дії, що їх зазвичай визнають неприпустимими в державних установах та публічних місцях.

Процесуальні вимоги прямо чи опосередковано визначено в законі. Йдеться, зокрема, про такі:

вимоги до спілкування з суддею (ввічлива форма звертання, попереднє отримання дозволу звернутися до судді);
вимоги дотримання порядку неофіційного фіксування інформації (журналісти можуть користуватися портативними аудіотехнічними пристроями, робити письмові записи, однак застосування інших методів фіксації потребує спеціальної ухвали суду);
вимоги до підтримання порядку в залі судового засідання, специфікою яких є те, що вони не мають конкретизації, тобто можуть стосуватися будь-яких дій, що перешкоджають судовому розгляду (серед них можуть бути й етичні вимоги);
заборона спілкування з учасниками процесу та іншими особами, присутніми на судовому засіданні;
обов’язковість виконання розпоряджень судді (головуючого);
виконання обов’язкових дій у певних ситуаціях (обов’язок встати в момент входу та виходу суддів, під час оголошення судового рішення).

Нагадаємо, що учасники процесу звертаються до судді «Ваша честь».

Документи, клопотання та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через секретаря судового засідання.

Шановні колеги! Пам’ятайте, що присутні у залі судового засідання журналісти не є учасниками процесу.

Представники ЗМІ, присутні на судовому засіданні (якщо вони не є стороною у справі) – просто спостерігачі, яким законодавством не надано можливості ставити запитання суддям або сторонам у справі під час судового засідання.

За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності (ст. 129 Конституції України).

Відповідно дочастини першої статті 376 Кримінального кодексу України втручання у будь-якій формі у діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

Представники ЗМІ, присутні у приміщенні суду поза межами судового засідання, зобов’язані дотримуватися правил журналістської етики та норм поведінки у місцях загального користування, у тому числі утримуватися від наполегливих спроб інтерв’ювання суддів та працівників апарату суду без їхньої згоди.

Звертаємо увагу, що суддя має право не надавати жодних коментарів щодо ухвалених судових рішень та ходу розгляду судових справ.

Намагання отримати інформацію у суддів без їхньої згоди може розцінюватися як прояв неповаги до суду та судді як представника судової влади.

Зневажливе ставлення до суддів не допускається.

Зразок клопотання про проведення фото-, відеозйомки

До Волочиського районного суд Хмельницької області

Адреса __________________________________________

Судді ___________________________________________

Від журналіста/ЗМІ( назва редакції)________________

Адреса __________________________________________

В провадженні Волочиського районного судуХмельницької області перебуває _______________ справа(кримінальне провадження) № _________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________.

Справа призначена до судового розгляду на _______ 20___ року на _____год. ____хв.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій», розгляд справ у судах відбувається відкрито.

Відповідно дочастини 1 статті 9 Закону України «Про інформацію»,всі громадяни, юридичні особи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання,поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», свобода слова і вільне висловлення у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і, відповідно до цього закону, означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», орган державної влади, місцевого самоврядування, установа, організація, підприємство не може відмовити у вільному доступі творчих працівників телерадіоорганізації, якщо інше не передбачене законом.

Крім того, у п. 6 Постанови спільного розширеного засідання Президії Верховного Суду України, президії Ради суддів України та колегії Державної судової адміністрації України від 18.02.2005 року №2 «Про стан здійснення судочинства у 2004 році і завдання на 2005 рік» було дано завдання головам апеляційних та місцевих судів «забезпечити висвітлення в засобах масової інформації ролі та значення судів, завдань, які стоять перед ними, й існуючих у них проблем; з метою збереження прозорості судочинства надавати засобам масової інформації можливість своєчасно інформувати громадськість про діяльність судів і відповідно до норм чинного законодавства висвітлювати судові процеси та транслювати судові засідання».

Основним правом та обов’язком засобів масової інформації є повідомлення громадськості про події, які відбуваються в суспільному житті.

Враховуючи це, ми звертаємось до Вас із клопотанням про надання дозволу на проведення відеозйомки в залі судового засідання під час розгляду вказаної адміністративної справи з метою підготовки короткого відеорепортажу. Необхідність проведення відеозйомки пояснюється наступним.

Вказана судова справа має великий суспільний резонанс у зв’язку з тим, що ______________________________________________________________________________________, впливаючи тим самим на життя всіх жителів міста.

Необхідно також зазначити, що висвітлення ходу судового розгляду цієї справи матиме велике значення____________________________________________________________________________________

Крім того, демонстрація репортажу із зали судового засідання сприятиме зростанню авторитету судової влади та продемонструє суспільству її неупередженість та незалежність.

Враховуючи викладене, а також те, що вказана інформація необхідна для виконання професійної журналістської діяльності, має велике суспільне значення та буде використана в інтересах суспільства– для підготовки судового репортажу,–

ПРОСИМО:

Дозволити проведення відеозйомки в залі судового засідання під час розгляду вказаної ________________________________________________________________________________справи.

З повагою,

Головний редактор / журналіст

«___» ________________________ 20____ року

Пам’ятка суддям щодо спілкування з журналістами

Основні принципи спілкування з журналістами:

Не бійтесь журналістів – вони служать суспільству.
Журналістам важливо правильно зрозуміти інформацію, щоб донести її до своєї аудиторії.
Суди можуть і повинні вибудувати добрі стосунки із медіа.
Преса має право інформувати громадськість, а громадськість – право отримати від неї інформацію про суди.

Суддю наділено досить великими процесуальними правами на випадок порушення цих вимог присутніми у залі судового засідання. Процесуальне законодавство передбачає право судді через ухвалення рішення застосувати заходи процесуального примусу «негайно після вчинення порушення». Тобто будь-які свої рішення щодо порушень суддя мусить належним чином оформити. Така вимога покликана стримувати суддів від необґрунтованих, емоційних рішень.

З-поміж основних заходів процесуального примусу щодо журналістів можливі такі: по-перше, попередження; по-друге, видалення з зали судового засідання.

Алгоритм поведінки суддів може бути таким: спершу порушникові висловлюють попередження, а потім, у разі повторного вчинення таких дій, його видаляють із зали судового засідання. Присутність конкретного ЗМІ чи журналіста в залі судового засідання може «створювати незручності» для судді, однак він мусить відкинути власні симпатії чи антипатії, пам’ятаючи, що принцип гласності судового процесу надто важливий для визнання судового розгляду справедливим.

Якщо суддя почувається впевнено як професіонал, суворо дотримується процесуальних норм, то присутність журналістів у залі зазвичай створює для нього не більше «незручностей», аніж присутність учасників процесу.

Пам’ятайте!Недомовленість і закритість породжують чутки і домисли.

Деякі поради при спілкуванні з журналістами:

Що необхідно робити	Чого робити НЕ можна
Найважливішу інформацію озвучуйте на початку.	«По-приятельськи» спілкуватися з журналістами. Фраза «не для друку» не діє. Пам’ятайте: все, що ви скажете журналісту, може бути використано в публікації.
Намагайтесь говорити чітко і лаконічно, адже, найвірогідніше, з вашого інтерв’ю використають лише кілька фраз.	За жодних умов не повідомляйте ті факти, які не хочете повідомляти.
Завжди говоріть правду.	Не уникайте відповіді на запитання. Пообіцяйте уточнити інформацію і повідомити її пізніше.
Вживайте позитивні форми речень замість негативних.	Якщо журналіст ставить запитання у формі заперечення, не повторюйте його.
Будьте доброзичливими до преси.	Не говоріть «Без коментарів». Краще зайвий раз нагадати журналістам, що законодавство не дозволяє вам коментувати судове рішення або висловлювати оціночні судження щодо політичної ситуації в країні...
Обережно вибирайте висловлювання. Ваше «міцне слівце» завтра може опинитися на перших шпальтах.	Не сперечайтеся з журналістом. Ви можете виграти в суперечці, але публікації готуватиме він і в кінцевому рахунку ви однаково програєте.
Озбройтесь гумором. Якщо мета журналіста – просто викликати скандал, гумор працює краще за погрози та сварки.	Не повторюйте слова журналіста, з якими ви не згодні! Існує відомий прийом, який дозволяє вкласти у ваші вуста ті слова, які ви зовсім не збиралися говорити.
Завжди слідкуйте за своїм зовнішнім виглядом, словами та поведінкою у присутності журналістів.	Не переходьте на особистості. Якщо журналіст виявився непрофесійним, краще дати свої розумні відповіді на його некоректні запитання.
За потреби і за можливості переадресуйте журналіста до прес-служби суду.	Не піддавайтесь на провокацію.

Двадцять заповідей відносин зі ЗМІ

Ці принципи сформульовані Джеріан Гайслетт, директором служби інформації (у відставці) Вищий суд, Лос-Анжелес, Каліфорнія.

Якщо не хочете, щоб ваші слова були надруковані або пролунали в ефірі, не кажіть їх;
Викладайте свою думку за 15 секунд;
Уникайте фрази «без коментарів»;
Не робіть несерйозних заяв;
Не дозволяйте ввести себе в оману спілкуванням «поза мікрофоном»;
Не висловлюйте особистої думки;
Не виявляйте ворожості або конфронтаційного ставлення до ЗМІ;
Не створюйте враження, що ви намагаєтеся допомогти;
Давайте визначення, але не ставайте на захист;
Думайте про те, яке враження справляєте під час телевізійних інтерв’ю або прес-конференцій;
Переконайтесь, що ваша організація має власну політику відносин зі ЗМІ;
Не створюйте враження, що ви щось приховуєте;
Записуйте інтерв’ю на плівку;
Пильнуйте, коли маєте справу з фотографами або телевізійниками: можливо, вас знімають;
Інтерв’ю не закінчене, поки представники ЗМІ не поїхали від вас;
Не намагайтеся заповнювати паузи. Репортери знають, що тиша викликає дискомфорт;
Ставтеся з розумінням до стислих строків у роботі журналістів;
Не давайте інтерв’ю представникам бульварних ЗМІ (як друкованих, так і ефірних);
Якщо маєте повідомити погану новину, зробіть це після вечірнього випуску новин;
Якщо очікуєте шквалу критики з боку ЗМІ, готуйтеся до нього.

Пам»ятка для Прес-секретаря

Як експерт зі ЗМІ прес-секретар суду має такі обов’язки:

складати і виконувати план щодо зв’язків суду зі ЗМІ;
застосовувати інструменти підтримання контактів зі ЗМІ (наприклад, організовувати прес-конференції, готувати прес-релізи, дбати про інформаційні випуски тощо);
інформувати журналістів у контексті правових варіантів вирішення гучних справ, допомагати їм із розумінням суті обвинувачень та переданих до суду справ;
писати оглядові статті, коментарі з загальноосвітніх питань;
реагувати на оприлюднені матеріали негативного характеру і вживати заходів для нейтралізації їх впливу;
працювати із керівництвом суду для визначення варіантів спростування поширеної недостовірної інформації;
відстежувати сучасні тенденції в новинах і передбачати майбутні;
контролювати висвітлення в новинах матеріалів про конкретний суд та судову систему загалом, щодня готувати добірку з газетних статей, пов’язаних з судами та їх роботою;
оцінювати результати кампаній із залученням мас-медіа;
консультувати керівництво суду та окремих суддів з питань ЗМІ;
готувати персонал суду до спілкування зі ЗМІ, надаючи їм коротку інформацію про головні правила проведення інтерв’ю, консультуючи їх щодо потенційних можливостей інтерв’ю і неприємних непередбачуваних ситуацій;
сприяти формуванню і підтриманню довіри у відносинах із персоналом суду та з пресою. Як представник суду прес-секретар суду має виконувати такі головні функції:
надавати журналістам лише перевірену та точну інформацію;
надавати журналістам «версію сюжету (історії)» в такому світлі, у якому її бачить суд, і забезпечувати їх інформацією для підтримання такої версії;
аналізувати й визначати пріоритетність питань, з якими потрібно ознайомити керівництво суду;
під час спілкування з громадськістю та журналістами вживати зрозумілі терміни й уникати використання юридичної термінології;
розуміти журналістську професійну лексику і визначати відповідний час та місце для її використання;
працювати з огляду на граничні терміни, що їх встановлюють журналісти, і розуміти суть різних вимог до оперативного подання інформації в пресі, на радіо, телебаченні та в інтернеті;
визначати відповідні моменти, коли належить діяти в ролі представника суду, а коли – в ролі організатора виступів суддів чи персоналу суду;
готувати прес-релізи та інформаційні бюлетені новин;
давати інтерв’ю за дорученням керівництва суду;
налагоджувати контакти з певними редакторами та журналістами, які повідомляють про судові сенсації;
обирати цільові мас-медіа для конкретного сюжету й адаптувати його для конкретного ЗМІ.

Одним із головних завдань прес-секретаря суду є налагодження цивілізованих стосунків між пресою та судом. Взаємодії сприятиме дотримання таких засад:

давати швидкі й точні відповіді на запити преси в будь-яких ситуаціях;
складати резюме щодо резонансних справ (рішень) і своєчасно їх передавати друкованим органам;
зважати на потреби засобів масової інформації під час гучних судових процесів, зокрема, розміщувати журналістів у залі засідань, організовувати для них отримання необхідних послуг, додаткових приміщень, доступу до судових документів тощо;
сприяти налагодженню діалогу та добрих стосунків між мас-медіа і судом, регулярно організовувати зустрічі керівників судових органів і редакторів ЗМІ;
працювати над змістом веб-сайту суду і використовувати інші засоби поширення інформації для ЗМІ через інтернет;
забезпечувати випуск інформаційних буклетів, посібників з історії судочинства та питань судової реформи або інших інформаційних публікацій, що мають допомогти журналістам у висвітленні роботи судів;
брати участь у складанні та узгодженні освітніх програм для ЗМІ.

Прес-секретар суду має виявляти активну реакцію в разі появи у ЗМІ негативних публікацій про суд чи судову систему загалом, тобто:

розрізняти конструктивну обґрунтовану критику і помилкові та заангажовані публікації;
вчасно інформувати керівництво та суддів про появу негативних публікацій;
швидко оцінювати кризову ситуацію і консультувати керівництво та окремих суддів щодо того, як діяти найкраще;
пропонувати модель реагування на негативні публікації і готувати плани дій;
швидко збирати і поширювати фактичну інформацію про ситуацію, щоб тримати її під контролем;
діяти як представник суду або призначити спеціального представника для відповідей на запитання журналістів;
намагатися запобігати виникненню кризової ситуації замість того, щоб реагувати на негативний газетний матеріал після публікації;
готувати коментарі, аналітичні статті та «листи до редактора», відповідаючи на негативну або помилкову публікацію;
налагоджувати партнерські стосунки з адвокатурою та іншими відповідними групами, реагуючи на критику судових органів, і залучати їх до процесу спростування негативної та помилкової інформації.